Російсько-польська війна 1654-1567 р г. завжди подавалася в російській історіографії як "визвольна" по відношенню до "православним білорусам, стогнуть під ярмом польсько-литовських магнатів".
Причому посилено вбивалися в голови картина "війни росіян з поляками" - Хоча воювали царські війська і союзні їм українські козаки не з польською армією, а в основному з армією Великого Князівства Литовського, ссостоявшей переважно з "русинсько-Литвинський" (Т. Е. Білоруської) шляхти.
Справжньої картини російські історики вважали за краще не розкривати ще й тому, що в результаті "звільнення від поляків-католиків" (Яких практично тоді ще не було в ВКЛ) Білорусь опинилася повністю розореної і спалених; половина білорусів (в більшості своїй тоді не православних, а з католиків і уніатів, а значить - "ворогів") була знищена; а частково решта - викрадена в кріпосне рабство в Росію, де їх продавлені російським дворянам як рабів і на невільничих ринках Астрахані мусульманам.
Тим більше, що в результат війни виявився невдалим для Росії - білоруський народ підняв перше за свою історію партизанський рух проти царських окупантів, міста здавали військам ВКЛ самі білоруси (наприклад, в Могильові в 1660 році самі городяни, змученого від гніту "братів по вірі", Вирізали весь російський гарнізон і відкрили ворота полкам Радзивілла).
І за Андрусівським перемир'я 1667 Білорусь, на відміну від України, залишилася в Речі Посполитої: російський царизм тоді вирішив, що приєднувати таких агресивних "вуніятов-литвинів" не принесе користі "істинно-православному" Російської держави.
Однак Беларуская етносу було завдано такої шкоди, що наслідки позначаються і нині: внаслідок фактичного знищення "русинської" частини ВКЛ - білоруського шляхетства, городян і селянства - з боку більш процвітаючою і могутньою "польської" частини Речі Посполитої почалася активна полонізація залишилася вижила частини білорусів, сильно збайдужілих до Росії через втрати в цій війні.
Щоб не бути голослівним - ось донесення князя Трубецького, командувача російськими військами в Білорусі царю Олексію Михайловичу про застосовуваної ним тактиці "випаленої землі" проти білорусів ("литовських людей" за тодішньою термінологією):
(Повністю документ)
відповідь Трубецького "захисника Білорусцем від панів" "найтихішого" царя Олексія Михайловича:
А ось що писали сучасники про білоруської трагедії 1654-1655 р.р., порівнюючи її з біблійним "потопом" :
Добавить комментарий