«Звички — це спочатку тонке павутиння, а потім міцна мережа»?

Звичка понад нам дана, заміна щастя вона. Так сказав Олександр Пушкін. Наші звички надають нам статус, значимість, індивідуальність і створюють ілюзію стабільності. Вони необов'язково погані. Міняти їх треба тільки коли відчуваєте від них небажану залежність. якщо створюються обставини, які ламають всі ваші пріичкі без вашого бажання і готовності -ви переживаєте це як певний крах і загрозу свободі і безпеці.

Швидше мережу, а починалося все, як гра, або вашими словами тонкою павутинкою. І ось уже сорок років не можу кинути курити. Є звичайно й інші звички, але вони не в навантаження. Чим довше ми маємо звичку, тим сильніше прив'язка до неї. Так я думаю, що ми самі в'яжемо собі мережі, встановлюємо рамки. За які потім не можемо вийти.