Чому багато людей насправді одні, а в суспільстві поводяться по-іншому?

Я такий:

А чому? І сам не знаю. Схоже на те, що і самі з собою ми не справжні.

Не знаю, як відповісти на це питання. Я в інтернеті намагаємось не лицемірити, і, мабуть, тут я більше справжній ніж в житті, тому що саме в житті доводиться брехати, лицемірити і навіть лестити. Не виходить як у пісні у Макаревича не прогинатися під мінливий світ, все він нас прогинає під себе і доводиться пристосовуватися хто як може.

Я скрізь і завжди справжня. А якщо я потрапила в ситуацію коли мені потрібно бути там, але я не можу бути справжньою, то намагаюся мовчати і сидіти непомітно. А взагалі я не бачу сенсу грати, так загратися і забудеш для кого ти був якимось. Я вважаю за краще щоб мене любили такою яка я є або не любили і таке буває.

Мені дуже подобається старий фільм Театр, ось там головна героїня дуже чітко визначила поняття які ми в житті. Дослівно, звичайно не пам'ятаю, але сенс в тому, що як актриса в Театрі вона справжня, а ось наше життя - ЦЕ І Є СПРАВЖНІЙ ТЕАТР.

Якщо ми в різних ситуаціях і суспільствах різні-це не означає, що ми обов'язково лицеміримо. Просто з різними людьми і при несхожих обставинах люди змушені вести себе відповідно. Якщо ми серед тих, хто нам близький і по духу, і за соціальним статусом, то ми справжні. Серед незнайомих, в складних і незрозумілих ситуаціях доводиться пристосовуватися, іноді навіть мовчати. Ми не брешемо, що не вдаємо, а значить не лицеміримо і не маскуючись.

Я намагаюся бути всюди така, яка є! Не люблю лицемірство, але воно притаманне деяким людям! Особливо, коли в очі говорять одне, а позаочі - інше! Жоден раз у своєму житті з цим стикалася! Ще не люблю плітки, які народжуються з брехні! Це просто людям нечім в житті зайнятися або просто вони такі по життю!

Сьогодні в кінофільм по ТБ старенька характеризувала всіх, хто приходить до своєї сусідки жінок, порівнюючи їх зі схожими тваринами)) Там була мавпа, руда лисиця, ще хтось)) Відразу виникла думка-а мене б як назвали?) А вас як? Ось це і є-природа і сутність! Її зрозуміти ще треба, порівняння з твариною допомагає)))

Людина завжди поводиться так як диктує йому оточення. Наприклад мій чоловік вдома м'який, білий і пухнастий. А на роботі дуже вимогливий і суворий. Його навіть співробітники запитують, як його дружина терпить. Але я навіть про ці його якості не знав. Він мені сам розповів.

Ми всі так себе ведемо залежно від ситуації.

Можливо вони так всім догодити хочуть, що як хамелеони, підлаштовуються під ситуацію і людей. отакі сюсю в очі, а як відвернутися, при кожній нагоді плюються від цих людей.

я як і вдома. так на роботі одна. лизати нікому не збираюся. працюю і виконую свою роботу чесно, спокійно по совісті.

Думаю можна бути справжніми з усіма, все ж коли людина демонструє оточуючим свою значимість то напевно йому просто хочеться таким бути, або він сам намагається себе в подібному переконати. Іноді людина може бути і один але не відчувати при цьому себе самотнім