Я зареєстрована тільки на Mail.ru, але півтора року там з'являюся лише у справі. Кілька років спілкувалася з користувачами, і мені це дуже не сподобалося. Багато неадекватний, ловеласів і хамів пишуть в личку. В пошту нескінченно сиплеться купа спаму, мені в нахабну нав'язують вступ в якісь дурні спільноти, на щастя, ні в одному не перебуваю. У соцмережах пусті балачки, і марне, в моєму розумінні, времепрепровожденіе.
Восени минулого року ми з милим і дітками поїхали із Забайкалля назовсім, залишивши в Читі і Прибайкалля дуже багато дорогих серцю родичів. У соцмережах (зокрема, на Майлі), зареєстровані практично всі, але ніколи там не спілкуємося. Згодна з автором на ім'я Угорець, спілкуватися зручніше по телефону, іноді користуюся Скайпом. Хіба телефон не той же комп'ютер? Я з мамою і братами говорю часто по відеозв'язку, іноді влаштовуємо (в основному по святах) конференц-зв'язок. Хіба таке можливо в соцмережах? І потім, телефон завжди при мені і при моїх родичів, а за компом треба ще час обчислити, коли вони в нього заглянули, та й не кожен захоче даремно там базікати, вірніше, бити по клаві. Все-таки людині простіше говорити, що писати, на те нам мова і дана.
Але навіть по телефону або скайпу не люблю порожніх балачок, обговорення новин та ін. Не розумію, навіщо моїм родичам потрібна інет-інформація? Ми ж в одній країні живемо, і новини все дивляться одні й ті ж. Я обожнюю їх поглинати, а обговорювати новини і вже тим більше з далеко живуть родичами, це вже щось ненормальне.
Нам з милим власних розмов вистачає, а у рідних в Читі і Бурятії свої заморочки. Ось якщо їм потрібно допомогти порадою або грошима, то до цього я завжди готова, а в іншому у кожного з нас своє особисте життя, і навіть близький родич не завжди стане вішати свої проблеми і турботи на мене, як і я на нього. Мені більше до вподоби близьке внутрішньосімейне спілкування, а спілкування з близькими в соцмережах взагалі не припускаю
Добавить комментарий