Чому ми в цьому житті більше розплачуємося за погані вчинки, ніж за хороші?
Чому ми в цьому житті більше розплачуємося за погані вчинки, ніж за хороші?
А за хороші вчинки хіба розплачуються? За них пожинають плоди. Просто на негатив ми більше звертаємо уваги, не вміємо радіти життю. На те, що нам нагрубили, образили ми будемо ще тиждень згадувати, а то, що нам посміхнулися, подякували ми через годину забудемо. Це для нас як належне. Потрібно вміти насолоджуватися життям, ловити її щасливі моменти, знаходити у всьому хороше.
За наші хороші вчинки нас життя теж обов'язково дякує, тільки, як правило, ми на добре не звертаємо увагу і сприймає як належне. Ну а вже якщо погане трапляється, тут як раз таки і включається в нас філософ. Починаємо все аналізувати, ображатися на судьбінушка.
Не дарма кажуть "все в житті повертається бумерангом": Добро добром, ну а зло - відповідно. Тільки добро ми можемо не помітити, вважаючи, що просто щастить, а ось погане вдаряє боляче, як тут не помітиш.
Розплачуються тільки за погані. І хороші безслідно не минають. Нагороду за них можете зараз отримати, а можете потім.
Добавить комментарий