Чому вважається, що в сільській місцевості не потрібна велика зар.плата?

Виробництво в сільській місцевості не таке прибуткове, як в містах. Тваринництво не пріноссіт такого доходу, як наприклад меблева фабрика в місті. Крім того в ту ж корову треба багаторазово вкладатися, починаючи від заготівлі кормів, закінчуючи оплатою праці ветеринара. Ще й нести витрати на санобробку. наприклад я при комуністах встиг до армії водієм Дука (Дезінфекційне пристрій Комарова) попрацювати, возив ветеринара, корів обробляли. Витрати на ці матеріали, на бензин знову ж. Інша справа ліспромгосп. У нас в селищі робочі ліспромгоспу отримували добре, дошки і штахетник користуються попитом. Однак демократичні влади його приватизували, і розорили. Роботи зовсім не стало. Населення розбіглося хто куди може. Ми, хто залишився, по містах як узбеки їздимо за кидалово зарплату. Що стосується розміру, я б наприклад погодився працювати в селі, за деяку меншу міського людини зарплату. Хоча витрат вселі не менш, дрова теж вимагають сил і грошей. Якщо на зиму дрова купувати, то обійдеться близько 15 тисяч і більше на зиму. Міському п'ять місяців а то і більше можна ЖКГ платити.

У сільській місцевості простіше з тим, що можна свій город мати. Домашніх тварин: свиней, курочок, корову. Можна і кроликів розводити. Восени продавати картоплю, м'ясо. На ці гроші закуповувати дрова на зиму та інше. Все набагато простіше, ніж в місті. У місті так просто не розкрутити. Голодувати не корисно для організму. Саме тому міські жителі часто хворіють і їм частіше потрібна допомога лікарів. А там ще екологія.

На селі виручка невелика з виробництв і магазинів, тому що народу мало проживає. А ось якщо організувати доставку в місто, то і виручка буде більше, а отже і заробітні плати. Є до чого прагнути. Вам вже все дано, треба тільки зробити.

Так вважається напевно тому, що в сільській місцевості у жителів є хоч якесь але підсобне господарство. Є клаптик землі, де можна посадити і виростити тугіше моркошку, картоплю і цибулю, та багато чого по дрібниці при бажанні. Виходить, що мінімум прожитку собі можна забезпечити. Але це тільки моя думка. Можливо у влади інші мотиви робити такі висновки.

Так вважається, тому що у сільських жителів зазвичай є свій город і тварини. Тобто без їжі сільський роботяга вже точно не залишиться. Після переїзду в село я зрозуміла це однозначно, тому що земля здорово годує тих, хто за нею правильно доглядає. Також немає квартплати, як в місті. Я плачу тільки за електрику, за 2.12 за кіловат, в місті платила більше.