Так, таке буває часто.
Застрявання в певному віці відбувається через якогось значимого, частіше травмуючої події, яка сталася в певний віковий період.
Тому, якщо навіть і вік відомий, необхідно "прокрутити" пам'ять, і прояснити, що ж нас там утримує.
Зробити це не так вже й складно, як може здатися на перший погляд. Навіть самостійного аналізу (т. Е. Без допомоги фахівців) буде досить для того, щоб пропрацювавши ситуацію з минулого, повернутися до свого біологічного віку.
Але за умови, що для цього буде бажання, звичайно, так як деяким особам цілком собі подобається "волочити" за собою те, що вже давним-давно себе вичерпало.
Гарне питання! Дорослішати звичайно треба, все життя залишатися дитям не можна, треба жити годувати себе свою сім'ю, розвиватися, йти вперед до наміченої мети.
А якщо немає мети, то звичайно ні що само собою на голову не звалиться і в рот не залетить. Так що потрібно як слід обміркувати свої дії, щоб піти з цього віку і переміститися в реальність.
Мені здається, що я теж застряг у віці 14 років і більше не змінююся. Чи варто змінюватися йому ось в чому питання. Життя штука складна і важка обтешет і зачеше, так що ще в подорослішає не за віком. Йому треба дати можливість робити, щось самому, проявити ініціативу. Поки він знаходиться під опікою, він не зможе відчути себе дорослим.
Незрозуміло про що взагалі йдеться. Дорослішання людини визначається мірою відповідальності яку він здатний нести. І не декларативно, а реально. Причому тут 14 років? Час перебування в життя зовсім не показник дорослішання.
Добавить комментарий