Про що говорить надмірна пристрасть до збирання?

Прибирання - це повна норма. А надмірна пристрасть до збирання говорить про наявність в людині пристрасті. Швидше за все, це звичайна охайність, доведена з якихось причин до абсурду. Серед цих причин можуть бути такі:

1. Людина на даний період не знаходить собі заняття, що не знайшов місця в житті. І нескінченна прибирання представляється йому чимось таким, що робить його завжди зайнятим і затребуваним.
2. Людині потрібно чимось монотонним заспокоювати свою нервову систему. І він обрав прибирання.
3. Він реалізовує таким чином свою прискіпливість.

Так чи інакше, пристрасть до збирання - не найгірша з пристрастей людських. Але вона, як і більшість пристрастей, нераціональна.

Я наприклад, звикла прибирати і люблю порядок в домі. Надмірної пристрасті напевно немає, але домашні справи ніколи не закінчуються: готування, прання, діти. Ця звичка і передається вона від батьків до дітей, якщо ті їх привчили.

Ось у мене виникла не надмірна пристрасть до збирання, а надмірна пристрасть до чистоти. Мене прям дратує, коли вдома безлад. І під час безладу я ні за що не стану дивитися телевізор або лежати на дивані, мені просто совість не дозволить.

І я знайшла причину всієї цієї порядності. Я просто зараз сиджу вдома і не працюю. А коли я працювала, мені часом плювати було, що коїться у мене в квартирі в ті пару-трійку годин, що я перебуваю вдома між роботою і сном. Зараз я перебуваю в основному будинку і мені хочеться, щоб навколо мене було охайно і чисто.

Пристрасть, а тим більше постійна пристрасть, говорить про певні особистісні особливості. А якщо до цього є ще якісь особливості, то за сукупністю можна і більше сказати певне. Для однозначної відповіді занадто мало інформації.