Що намагаються довести один одному інтернет бійці, патріоти Росії і України?

Це битви не для того, щоб добити суперника, це боротьба за душі населення. Грубо кажучи, білий фон який повинен відвернути від корисного сигналу. А цей сигнал дуже сумний для України. Тому я б не здивувався, що блогер який пише спершу чорнуху про Росію, на наступний день пише аналогічне про Україну, він просто заробляє гроші і відволікає від того, що реально ми йдемо на дно. І якщо зараз не взятися за голову, то потім братися буде вже нема за що. Хоча і сама країна цілком можливо зникне за пару років, але як то українцям на це наплювати. Теж саме було і під час навали татаро-монголи. Ті які називають себе українцями розбіглися хто куди, одні полізли в гори, другі в межиріччі Оки і Вологди. Повернулися вони через майже 120 років. На нашу землю, де залишилися недобитки опору. Другого навали, вже біженців, ми не пережили, просто опустили руки і дозволили Україні. І ось знову довели цілу країну до абсурду, ті ж, що і вісімсот років тому. Цікаво про що наші націоналісти будуть кричати після розвалу країни? Напевно в західній будуть кричати, що вони завжди були частиною Польщі. Захід і південь ні коли в національні ігри не грав, а центр як завжди дотримується нейтралітету. Взули нас наперсточники привокзальні, прийшла пора просити грошей на квиток, ось тільки їхати нікуди. Як можна цілу країну розтринькати?

Куй залізо поки горячё ...!?

З точки зору відвідуваності свого творіння, автори вписалися в протиріччя тисяч людей.

З точки зору моралі - так немає її в інтернеті.

А може вона кака-то одного.

Головна мораль - кап ... монета, кап ... друга.

До вечора купка грошей - ну тих, які не пахнуть.