...немає можливості за станом здоров'я? Я готуюся до ЄДІ. До цього намагалася здати, але не змогла набрати високі бали по предметам, щоб вступити до ВНЗ на бюджет. Але, тим не менше, всі предмети здала, біда тільки в тому, що я ніяк не можу набрати високі бали. З математикою взагалі біда: в 2014 році ледь набрала мінімалку (мало, звичайно, але я, якщо чесно, навіть такого результату не очікувала від себе: до цього завалила предмет). У 2015 я ЄДІ не здавала: проходила лікування і не встигла подати заяву. У цьому році збираюся здавати: вже подала заяву в пункт реєстрації. Чесно кажучи, дуже переживаю: здати щось я всяко зможу, але зовсім немає впевненості в тому, що зможу набрати пристойні бали! А що стосується математики, у мене є побоювання, що я її взагалі завалю! Загалом, боюся жахливо, незважаючи на те, що готуюся! Пішла б на роботу - здоров'я немає. Інвалідність 3 групи по ДЦП. Незважаючи на те, що група робоча, працевлаштуватися я не можу: немає вакансій, що підходять мені за станом здоров'я. А по спец-ти "бухоблік" теж не беруть: хтось через інвалідність, хтось через відсутність досвіду. А там де я б була придатна, потрібна вища освіта, яке мені ніяк не вдається отримати через ЄДІ. Та й взагалі, у нас багато хто навіть з вищою освітою не можуть влаштуватися, а про тих, хто після коледжу і говорити нічого! Або блат (зрозуміло, у мене його немає), або йти на фізично важку роботу. Може, хтось мені скаже: "Знімай інвалідність, раз така справа". Але це нічого не змінить, бо знімати її треба не на папері, а на ділі. Т. е. Одна справа, коли людина дійсно видужав і йому інвалідність знімають, і зовсім інша - коли йому її зняли, а фактично він інвалід (на жаль, я знаю чимало таких випадків). І якщо б у мене була зараз можливість працювати, я б краще попрацювала, а потім би довчилась і не переживала б так сильно за результати ЄДІ. Тому що знала б: "Коль не вступлю, піду працювати туди-то. Попрацюю, а потім, може, і вийде вступити". У мене була б надія, що працюючи, я б швидше накопичила на навчання у ВНЗ (бо поступити на бюджет я, швидше за все, не зможу). Та й, якщо чесно, з одного боку, не можу сказати, що мені набридло вчитися (про що було висловлено в коментарі тут), з іншого - вже хочеться нарешті заробляти. І мати свої гроші, а не тільки пенсію або ті копійки, які може мені дати мама. В кінці-кінців, мамі допомогти! Мама, звичайно, претензій до мене не має, навпаки, переживає, що не може матеріально забезпечити мене! Навіть хвалить мене, каже, що я годую її (я ходжу на курси підготовки до ЄДІ і отримую там різні продукти за гарні оцінки і поведінку). Я приношу додому ці продукти і мама каже, що якби не вони, ми б здохли з голоду! А я, з одного боку, радію, що мама хвалить мене, з іншого - мені хочеться домогтися більшого: вивчитися, працевлаштуватися, змогти оплатити навчання у ВНЗ і вивести маму з убогості. Я намагалася підробити в інтернеті: кликала за листами, виконувала завдання (заробіток копійчаний), купувала курси (або неробоча нісенітниця, або незрозуміло), пробувала рерайт-копірайт (писати більше, ніж отримаєш та й часу треба побільше, а я адже, в кінці -кінців, вчу, готуюся до вступу в ВНЗ). І найголовніше: я в душі розумію - спочатку освіту, потім робота з зарплатою (не факт, що вона буде висока, але те, що буде - краще, ніж нічого).
Але у мене якийсь бардак в голові: сідаю зубрити, але заважають думки про те, що я хочу грошей або ж (що частіше) дошкуляють думки про те, що не здам ЄДІ на високі бали! І мені часто сняться сни то про ЄДІ, то про те, що уві сні я бачу гроші у себе вдома (причому сняться і рублі, і долари, і навіть євро, хоча частіше рублі). Я, не розуміючи, що це сон, радію, збираюся витратити (якщо рублі і сума не дуже велика) або покласти в банк (якщо сума більша або гроші в валюті). Якщо доларів або євро менше 100, скажімо, долар або 5 євро, то я чомусь теж радію і вирішую назбирати, а коли накопичиться 100 доларів / 100 євро - понести в банку, потім прокидаюся з жалем, що наяву-то грошей немає, це був сон! Колись я задавала питання про те, як навчитися не спати довго, одна з думок було - недостатня мотивація. Але психологи та вчителі (і навіть мама) говорять мені, що у мене висока мотивація.
Прошу вибачення, допишу в коментарі, а то не вміщає ...
Добавить комментарий