Чому ж обов'язково зіпсувати. Хтось із кіношних акторів або гумористів розповів такий випадок. Коли в Грузії йшов фільм "звільнення" (Пам'ятаєте, епопея про Велику Вітчизняну війну) в перекладі на грузинський там стався такий випадок. Епізод - нарада в ставці Гітлера, в бункері. Зібрався генералітет Вермахту, фюрери рангом нижче. Входить Гітлер, піднімає руку у фашистському вітанні і каже: "Гамарджобад, біджебо" (Приблизно так, в російській транскрипції), що на російську перекладається приблизно як "Привіт, хлопці (хлопці)" Зал від реготу поліз під крісла.
Приблизно так. Якщо оповідач збрехав, то і я брешу
Дуже легко зіпсувати, мало того відпадає всяке бажання його дивитися.
Але найбільше мене обурює, коли фільми зняті ще в Радянському союзі, де знімалися геніальні актори, перекладають українською мовою.
Тому що хороше кіно - це комплексне поняття, складовими якого є цікавий сюжет, хороша гра акторів, якість зображення, звучання. І якщо одна зі складових дає збій, то і повне враження від кіно погіршується. А саме переклад, ретельно підібране звучання голосів відповідає за емоційне забарвлення фільму, за відчуття, які ми отримуємо від його перегляду.
Тому що якість озвучення безпосередньо пов'язує цілісність картини і відповідність способу актора його ролі і ситуації, коли мозок не сприймає це як повну відповідність він починає чинити опір, що і призводить до відсутності бажання дивитися такий фільм))
Добавить комментарий