У цьому борщі, як вважали наші предки, ложка повинна була саме стояти. За це його і цінували. Зараз ця традиція стерлася, тому що змінилося ставлення до їжі. Але я варю дуже густі супи, тому від другого в обід мій чоловік завжди відмовляється. Як говоритися, водичкою з запахом їжі нас не обдуриш і не спокусиш.
Все життя прожила в місті, але якось пощастило потрапити в село, де нас пригощали справжнім сільським борщем. Смачний був незвичайний і ложка в ньому стояла! Ніхто з нас, приїжджих, через густоти борщу не зміг не тільки оцінити смакові якості, а й взагалі доїсти його.
Залишити відповідь