Так, кілька разів. Страху як такого не було-справа була восени, звір був ситим- він просто мовчки йшов повз по кущах, або продовжував риболовлю (два рази бачила як стоячи на річковій косі ведмідь лапами спритно вихоплював з води рибу). З усіх зустрічей запам'яталася одна, перша, але я тоді ведмедя не побачила, тільки почула низький трубний звук, немов корова мукала. Але моїх супутників це повалило в паніку- виявляється це була ведмедиця і вона довго кружляла біля нас.
Не знаю навіть можна це вважати в лісі чи ні, але був в моєму житті випадок, коли я бачила ведмедика на іншій стороні невеликої річки. Ми ходили в байдарковий похід по річці Тверце. Було це десь на травневі свята 1986. Вранці, коли пішла на річку по воду, на протилежному березі побачила ведмедика (не маленького!), Який пив воду. Мене він не помітив та й ширина річки була метрів 15-20. Так що спостерігати було беопасно. Він був пухким і чистеньким. Дуже славним. Попив і втік в ліс. Я своїм друзям сказала, спробували ще його побачити, але більше він не прийшов в цей день, довше ж залишатися на одному місці ми не могли (потрібно було возврашает на роботу).
Коли я була зовсім маленька я зустрічалася з ведмежам, але не в лісі а в парку, ми з мамою і татом приїхали туди на прогулянку, я відстала від них побігати по траві, як там опинився маленький ведмедик - я не знаю, я радісно підбігла до нього - він теж зрадів і обійняв - до сих пір пам'ятаю дивне неприємне відчуття від сильних лап і кігтів, нічого поганого він мені не зробив, я прибігла до батьків - розповіла, але мені, схоже, не повірили.
Так, були в поході, сиділи біля вогнища, а 100 метрах від нас йшла вздовж берега озера ведмедиця з ведмежам. Ми сиділи біля вогнища і молилися, аби ведмежа до нас не побіг. Але нам пощастило пройшли повз. Ми були раді.
Залишити відповідь