Те, що музика і поезія були нероздільні в Стародавній Греції (та й в інших країнах) зрозуміло. Обидва види мистецтва засновані на ритмі, на мелодійності. Музика, з'явилася раніше, а поезію називали словесним втіленням музики, вона не могла існувати без музики. У Стародавній Греції поети завжди виконували свої вірш самі і часто під будь-якої музичний інструмент (наприклад лірика - під ліру). Це одна з причин, того, що грецькі філософи виділяли ці два види мистецтв.
Друга причина полягала в тому, що, наприклад, малювання картин або ліплення скульптур в основному виконувалася на замовлення, а хіба це мистецтво.
Справедливості заради треба відзначити, що стародавні греки визнавали мистецтвом не тільки музику і поезію, а й танець. З тих же причин.
Справа в тому, що музика (а також нерозривно з нею пов'язані танець і спів) вважалися (і це дійсно так) способом безпосереднього контакту людини з Богами.
Поезія - це теж прояв Божественного, коли людина (поет) виступає лише провідником волі Богів.
Якщо підходити до питання з дещо іншого боку, то весь Всесвіт по суті своїй являє різного роду колебательно-хвильові процеси, або вібрації. Адже за великим рахунком і матерія - це теж вібрації. Наприклад, сучасні вчені вважають атом (як цеглинка речовини) складається з ядра і електронів (що займають незначний обсяг в загальному обсязі атома), причому електрони безперервно осцилюють (вібрують) навколо ядра. При цьому сказати, що собою являє електрон, наука толком не може. За однією з версій - це просто хвильовий обурення вакууму, тобто по суті коливання, що розповсюджується в просторі.
Ось і виходить, що звичний нам світ, складений із цеглинок-атомів, по суті своїй являє вібруючий вакуум, тобто дослівно "ніщо". Прибери вібрацію, залишиться "ніщо".
Акустика (включаючи і музику, і мова) це і є коливання, вібрації. Не дарма ж іудеї кажуть, що "на початку було Слово і Слово було Бог", А греки додавали про "музику сфер".
Ось і виходить, що Музика і Слово - це те, що змушує "крутитися світ".
Залишити відповідь