Чому городяни обходять доріжки?

Тому, що проклали доріжки забули стару англійську мудрість - потрібно спочатку дати людям можливість як слід протоптати доріжки на газонах і тільки потім, коли ці "маршрути" будуть перевірені часом - облаштовувати їх, асфальтіруя, бетонуючи або укладаючи тротуарну плитку.

Ключове слово - незручно. Дійсно, люди ходять там, де їм зручно. Навесні, восени або влітку в сльоту люди будуть ходити по доріжках. А як тільки стане сухо або прийде зима, знову підуть по зручних для них стежками. Щоб люди ходили саме по доріжках, потрібно ці доріжки укладати поверх звичних стежок (що здавалося-б цілком логічним) або зробити паркан, хоча-б в пів метра висотою. Тут спрацьовує ефект забору, людині стає незручно або неможливо через нього перелазити, і він йде по доріжках висловлюючи невдоволення парканом. Але поступово звикає до паркану і він, паркан, вже не доставляє йому незручність.

Тому що люди ходять там де їм зручно. Мене вражає що міські служби ігнорують ці доріжки прокладаючи асфальтові стежки. Погодьтеся, то б протоптати стежку потрібно не один раз пройти по цьому місцю що б витоптати траву і зробити прохід. Якщо є стежка значить їй користуються і вона зручна людям, чому треба робити наперекір?

У нас біля будинку проїжджа частина, де кожна сторона руху відокремлена від іншої газоном. Газон широкий, народ вже не одне десятиліття ходить через цей газон протоптав собі стежку для переходу в зручному місці на одній стороні дороги до зручного переходу на другий і раптом ... районна управа вирішила цю стежку зробити асфальтової. Що вони зробили не так? Обнесли все парканом а стежку перенесли на край газону, тепер замість того що б перетнути газон в зручному місці доводиться обходити паркан і перетинати проїжджу частину в незручному місці де через повороту виїжджають машини але зате починається стежка на газоні. Нововведенню два роки і весь цей час дійшовши до стежці народ не стримуючи себе лається і плюється, але вже нічого зробити не можна бо паркан і асфальт

Не завжди можна побудувати доріжки і переходи там, де людям зручніше скорочувати шлях, тому що є ПДР, є план забудови, є обмежена кількість фінансів, є хоч якась естетика і сенс.

Тому що навіть на представленої зображенні можна передбачити як там краще прокласти доріжку: зроблять ще 2 доріжки по діагоналі, а завжди знайдеться той, що піде прямо, тому що в даний момент йому так зручніше, та ще й буде скаржитися на незручність, можливу бруд і непристосованість простору для його особистих цілей. Забетонувати / обкласти плиткою все в межах міста? Постраждає природа і звідки такий бюджет взяти.

Та ж ситуація і з огорожами-парканами-гратами, особливо спритні переступають, перелазять, ламають. Якби робили хвіртки з кожного місця, де ходять люди, то огорожа б з хвірток складалася.

Люди завжди ходять там де їм зручно, грамотні проектувальники продумують це відразу, але в наших містах це буває дуже рідко, в більшості випадків доріжки укладають потім через багато років по стежках які протоптали люди за роки, і то не завжди і не скрізь так як гроші були вже витрачені на доріжки якими не хто не користується.

Деякі тротуарні дороги будують відповідно до планів забудови вулиці. А як все ми знаємо, слідуючи строго по цих доріжках, не завжди можна якомога швидше дійти до мети. В цьому і вся людина - прокладаємо собі доріжки для більш швидкого досягнення мети!