Чому люди бояться розбитих дзеркал або бояться розбити дзеркало?

Швидше за все, тому що багатьом в дитинстві часто доводилося чути, що "розбити дзеркало - до біди." У період становлення психіки дитини, подібні фрази здатні вживатися надовго і більшість страхів і комплексів розвивається саме в дитинстві, навіть ті, про які ми самі не підозрюємо. Дитяча вразливість і пізнавання світу залишає відбитки в смаках, поведінці і сприйнятті речей - на все життя. Тому слід бути акуратніше при жартівливих фразах з дітьми.

Це до речі досить старе повір'я, яке існувало ще на древньої Русі.

Дзеркало викликає асоціації з містикою, не дарма багато ворожіння і обряди проводилися саме з дзеркалом. У темряві, дзеркало знаходить страхітливий вигляд, буденні речі перетворюються в щось леденить кров, дивлячись ще звичайно на скільки розвинена фантазія.

Усілякі фільми і програми "з приводу дзеркал" тільки підливають масла у вогонь. Адже й справді у більшості дзеркало асоціюється з порталом в інший світ, тією річчю в якій можна побачити те, що не варто було б.

Старовинна прикмета, при похоронах в будинку небіжчика закривати дзеркала, все це не з проста.

Дзеркала несуть в собі величезну енергію, яку багато хто відчуває, саме тому страх дзеркал один з найпоширеніших.

Я в прикмети не вірю, але кожен раз коли розбиваю дзеркало, намагаюся не дивитися у нього - "про всяк випадок, від гріха подалі."

А самі дзеркала з самого дитинства викликають у мені почуття страху, особливо вночі, коли фантазія розігрується в повній мірі.