Нещодавно вступила в групу волонтерів з пошуку дітей. У керівника дізналася, що в волонтери рідко люди йдуть, за 4 останніх місяці було 4 людини (включаючи мене).
Нещодавно вступила в групу волонтерів з пошуку дітей. У керівника дізналася, що в волонтери рідко люди йдуть, за 4 останніх місяці було 4 людини (включаючи мене).
На жаль багато людей живуть за принципом поки зі мною не станеться допомагати нікому не буду. Ось і виходить взаємовиручки і допомоги немає ніякої.
Зараз навіть якщо тебе будуть гвалтувати і грабувати повз проходить людина навіть не подивиться в вашу сторону. Хоча ви будете кричати і кликати на допомогу.
А добровільно піти волонтером це взагалі добру справу. Мало таких людей залишилося як ви честь вам і хвала.
Тому що, так би мовити, поки півень не клюне в одне місце, ні хто не свербіло. Всім здається, що від них це так далеко, відбувається скрізь і з усіма, але не у нас і не з ним. Плюс, думають, що це тимчасові і матеріальні витрати, не хочуть їх нести. Це як: чому люди не дають гроші на благодійність? З цієї опери питання. Хто то тут такий, хто байдужий, кому не до того.
Залишити відповідь