Чому “мертвий” мову так змушує замислюватися живих?

А так завжди коли хтось помирає, починаєш думати про цю людину по іншому. Починаєш згадувати що він говорив за життя, і якісь думки, слова і фрази раптом починають живого (людина яка знала мертвого) задуматися про життя, про якісь речі, дрібниці.

Коли людини вже немає, думаєш про нього, згадуєш.