Що щось не пригадую з історії, коли людське суспільство було справедливим і велелюбним.
Зараз хоч, велика частина агресії і підлості, перемістилося в віртуально-інформаційний простір. А коли не було таких досконалих "милиць людства", Трохи що - відразу в лоб. А якщо чогось не вистачає - гайда на війну.
Справедливе й милосердне суспільство (людей) - утопія, мрія, ідеал. Та й то, дуже невеликої частини людства. Велика частина і не хоче жити в такому суспільстві: не вигідно і нудно.
Така природа людини (пошкоджена).
Риба гниє з голови. Уряд у нас думає тільки про себе, коханого. Воно вчить доросле населення. Дорослі вчать цьому дітей. Діти вирастают- і кладуть з приладом на людей похилого віку. Виходить замкнуте коло. Передбачаю заперечення від деяких, що, мовляв, людина сама все може і вирішить. Та ні, не завжди все так гладко. Велика влада повинна мати більшу відповідальність.
Залишити відповідь