Чому не варто спиратися на зовнішню силу і красу (см)?

Спиратися стОит на все що є в "арсеналі". Підозрюю, що викладена в питанні "гіпотеза" придумана саме тими, хто не має ні краси, і сили. На Красу можна і потрібно спиратися, так як вона дає оточуючим додаткові позитивні емоції. Крім того, природна краса - один із зовнішніх показників генетичного здоров'я, що в наш складний час теж важливо. Отже, за інших рівних умов спілкування з красивою людиною більш результативно для обох сторін.

Сила створює в оточуючих впевненість в надійності людини. У тому, що, замість справи, він не буде нити, скиглити, шукати "крайніх", Валити з хворої голови на здорову, ітп. А одна внутрішня сила погоди не зробить. Адже її якось реалізувати треба. Як правило, такі суб'єкти намагаються покористуватися чужий Силою (своєї-то нету).

Так що, "мамин синочок" і "Тургенєвська панночка" тут явно в більш програшній ситуації.

Так, згодна, бо не часто, але зустрічалися красиві пустушки з якими нема про що говорити і зустріч була дико стомлюючої я вважала кожну секунду коли нарешті ми розлучимося і думала: "Я зроблю все можливе, щоб більше не зустрічатися і не спілкуватися".

Знаю багато людей у ​​кого немає краси (вони звичайні навіть страшненькі), але вони дорогі моєму серцю тим, що у них душа красива.

Всього найкращого!

Чи не так категорично).

Краса і сила - це дар природи і долі. Так чому ж їм не скористатися? Не йти в артисти, диктори, спортсмени? Чому такий дар повинен лежати мертвим вантажем?

Може, питання має на увазі, що не можна робити ставку виключно на зовнішність? Ну так, не у всіх же курячі мізки, і якщо у людини є хоч дещиця розуму, то він і не вчинить так, а буде і вчитися і працювати, не сподіваючись тільки на свої красиві очі).