Я пару днів назад сперечалася з однією дівчиною на цю тему. Не те, що б сперечалася, але я не згодна з нею.
Вона першу дитину народила в 19 років, а другого в 25 і каже, що до 25 років про дітей думати взагалі не варто. Заміж виходити можна, а дітей народжувати немає - мізки дитячі, а, після 25 років, мізки дорослішають. По ній видно, що вона більше любить молодшого сина, а зі старшим бабуся більше возиться.
Мені 21 рік і я шалено люблю дітей. Якби не фізичні проблеми, постійні фізичні навантаження і лікування, народила б і не думала про вік - це не важливо, для мене.
На моїх очах росте 2 племінника (одному 07.11.2014 буде 5 років, а молодшому 11.06.2014 буде три місяці - я заради них віддам все і готова цілодобово з ними панькається.
Коли сестра залишає мені малечу на весь день або я них в гостях, з ними поруч - це мені в радість. Тому я не можу зрозуміти позицію тієї жінки.
До слова додам, що моя сестра народила першого сина в 21 рік - вона прекрасна мама і діти, особливо старший, її люблять дуже (молодший занадто маленький ще).
Друга сестра довго не могла завагітніти - 4 роки лікувалася і дуже страждала.
Завагітніла в 24 роки - щасливіше її немає.
Хоча, з іншого боку, дітей своїх у мене немає - тій дівчині видніше.
Так де істинна? Я заплуталась.
Залишити відповідь