Чому так мало багатодітних сімей?

У батьків немає впевненості в завтрашньому дні.

Сама виросла в багатодітній родині. Мати практично одна нас чотирьох виховувала. У 90-х, коли ми всі ходили в школу, це був жах, а не життя. Вічно все не вистачало. Бувало, цілий день голодна ходжу, аби молодшим щось дісталося ... Та й на голову матері звалилося багато непріятностей- смерть чоловіка, потім туберкульоз, через що нас по інтернатах санаторного типу для дітей, у яких батьки тубіком хворіли, розкидали тимчасово. Потім вибивання усіма правдами і неправдами квартири більшої площі .... Та кому таке життя потрібна? !!! Коли народився останній четверта дитина, було все нормально, а потім понеслось- проблема за проблемою ... Все це розтягнулося на багато років.

Ось і подумаєш після такого детства- треба воно нам, стільки дітей, чи ні. На сьогоднішній день у моєї матері тільки одна внучка, чи буде ще й коли, не відомо. Ніхто з нас чотирьох не прагнути особливо потомством обзаводитися ...