Не побоюся цього слова, але цей вислів - повна нісенітниця. ніякого "палестинського суспільства", "дві тисячі років" там не існувало. Араби завоювали Палестину в 638 році н. е., витіснивши візантійців, і правили до 1099 року (захоплення країни хрестоносцями), тобто 461 рік, але саме правили, а більшість населення залишалося тим же, що і до них: до 132 року н. е. це були євреї, потім за наказом римського імператора значна частина єврейського населення вигнана з країни і тут селяться різні колоністи - греки, римляни та інші. Виникнення Візантійської імперії в 395 році сприяло переходу значної частини населення в християнство, а після захоплення країни мусульманами - в іслам. Етнічно ж населення країни являло собою збірну солянку.
Хрестоносці взагалі вирізали більшу частину населення, але потім стали завозити в країну арабів з сусідніх країн - комусь треба було ж обробляти землю і платити податки. Чисельність самих хрестоносців не перевищувала 20 - 25% населення країни.
Коли королівство хрестоносців впало (тисяча двісті дев'яносто одна, захоплення самого Єрусалима 1 244), територією знову оволоділи мусульмани, але не араби! Араби більше ніколи не правили в цій землі. Правили хорезмійці, потім (1516-1917) турки-османи.
Про національний склад населення в ті часи взагалі говорити не можна, не було такого поняття.
Цитата з книги фахівця з Палестині Джеймса Паркеса (James William Parkes). Далі Паркес пише:
Залишити відповідь