Жив в минулому столітті один молодий інженер Давид Коллінз, працював на залізниці.
Він займався сортуванням вагонів, відстежував їх номери і шлях призначення. Одного разу він запропонував висвітлювати номери вагонів прожекторами і зчитувати номери за допомогою фотоелементів. Також він запропонував записувати номери не тільки цифрами, але і спеціальним кодом, який складався з червоних і синіх смуг. Ці смуги розташовувалися б на стінці вагона.
Пізніше Коллінз замінив прожектори лазерним променем, тим самим заощадивши витрати на енергію.
А у Давида був друг, Джеймс МакДауелл, який працював на складі супермаркету. Джеймс розповів одному, що дуже багато часу йде на пошук товарів. Так народилася ідея, що такий код можна використовувати і в супермаркетах! Ось така історія!
Залишити відповідь