Вірш радянського поета Євгена Винокурова "Москвичі" відоме більшості людей по пісні на ці слова, причому відомо не по назві опублікованого вірші, а під двома назвами, одне з яких представляє собою рядок з першого куплета пісні ("Сергійко з Малій Бронній"), А друге - рядок з останнього куплету ("І пам'ятає світ врятований").
Однак останній куплет в тексті вірша не відповідає куплету в тексті пісні
(Обидва варіанти наведені автором питання).
З чим же це пов'язано?
Справа в тому, що Марк Бернес прочитав вірш Винокурова в журналі "Новий Світ". Воно справило на нього таке сильне враження, що Бернесу захотілося негайно виконати пісню на ці слова.
Він примчав до композитору Андрію Ешпай з проханням, навіть з вимогою, як згадує сам Ешпай, написати музику. Сидів і чекав, як ніби Ешпай зараз же вигадав музику.
Композитора вірші теж надзвичайно схвилювали. Йому здалося, що вірші написані про нього самого: адже він пішов на війну, та й старший брат уже загинув на цій страшній війні. Пішов теж з вулиці Бронній, тільки не з Малої, а з Великій Бронній. "Вірші про мене", - Подумалося, мабуть, йому.
Але і Марк Бернес (як співак), і Андрій Ешпай (як композитор) розуміли, що слова вірша для пісні не особливо підходять, їх краще б переробити. З цим проханням вони і звернулися до Євгена Винокурова. Той щось переробив, але останній куплет переробляти відмовився. Не хотів, щоб вірші звучали пафосно. Вважав, що потрібно залишити колишній варіант. А Бернес не хотів виконувати кінцівку по тексту поета.
Тоді інший поет, Вадим Сікорський, швиденько склав новий варіант куплета для Бернеса, відомий своїми проникливими словами буквально кожній людині: ** І пам'ятає світ врятований, світ вічний, світ живий ... *
Думаю, ми не раз почуємо цю пісню в пам'ять про загиблих молодих хлопців в дні святкування сімдесятиріччя великої ПЕРЕМОГИ у Великій Вітчизняній війні.
P.S. У мене теж загинув батько в перші ж дні війни: він був прикордонником, які першими прийняли удар фашистів при їх нападі на нашу Радянську Батьківщину. І пам'ять про тих, хто захистив своїх дітей, майбутніх онуків і правнуків від фашизму, завжди залишиться в серцях людей. Я розповідала і дітям своїм, і внукам про ті страшні часи. Вони завжди з повагою ставляться до ветеранів війни. Це не повинно повторитися ніколи!
Залишити відповідь