Мій дід був бондар і мені доводилося брати участь у цій справі.
Після того як він збивав нову бочку, заносили її в баню і заливали окропом. Витримували 5-6 годин, зливали воду і залишали в гарячій лазні до ранку. За цей час вона висихала. Тоді дід підбивав кільця (обручі) і ми заповнювали її джерельною водою. Так вона стояла пару днів, тільки воду міняли пару раз і збивали сильніше кільця якщо була витік води.
Перед квашеної капусти промивали водою з харчовою содою і добре ополіскували. Спочатку окропом, а потім холодною водою. Квасили капусту, що я і нині роблю в тих бочках із задоволенням.
Знаю зараз використовують ошпаріваніе гарячим в 100 градусів паром, потім ті ж маніпуляції з водою і обкурюють сіркою. Це роблять в основному для видалення зайвих дубильних речовин з деревини. Провину вони не дають грати, а капуста темніє.
Вино зрозуміло, але з капустою я не погоджуся. Саме дубильні речовини надають хрест капусті, огірках, грибам і т.п. Мало, що вони містяться в самій бочці, але ще за дідівськими рецептами я дно бочки перед квашеної або засолкою укладаю папороттю і листям дуба.
Ось так готували нові. Якщо ж бочки користуватися, то промиваю содою потім оцтом і гарячою водою. Так само наполягаю пару днів змінюючи холодну воду і квашу.
Залишити відповідь