Є версії офіційні і ті, що озвучують люди, які особисто знали загиблих.
Першою з цього списку загинула Валентина Семенюк-Самсоненко. Справа представили, як самогубство і вирішили зам'яти. Резонансу не було, хоча мало хто вірив в самогубство.
У версію про самогубство Пеклушенко взагалі ніхто не вірить. Ну який, скажіть, самогубець стріляється в шию? Та й за складом характеру він був сильною людиною. Тарас Чорновіл дуже засумнівався в самогубство Михайла Чечетова. Чим більше загиблих, тим складніше представляти справу так, що все це були самогубства.
Неофіційно це пояснюють тим, що відсунуті від влади регіонали зачищають свідків (колишніх соратників) власних махінацій і корупційних діянь. Їх свідків бояться ті, хто вже мімікрувати під нинішню владу і чиї дорогі іномарки зараз стоять під будинком уряду. "самогубством" кінчають ті політики, хто занадто багато знав про незаконні приватизаційних схемах. До влади зараз прийшла команда, яка сама не проти щось "приватизувати". Схема - викриття незаконної приватизації, конфіскація і нова приватизація тим же незаконний спосіб.
На Україні традиція така, з кожною зміною влади активізуються самогубці від тієї правлячого угруповання, яку "засунули". Років через два (може, раніше) процес піде в зворотному напрямку. Зміна влади, втеча одних, посадка інших, "самогубство" третє. Ми це вже проходили.
Залишити відповідь