Євангеліє від Луки
Один чоловік був багатий, одягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому.
Помер жебрак і віднесли його ангели на лоно Авраама. Умер же й багатий, і поховали його.
І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його і, скрикнувши, сказав: Отче Аврааме надо мною, і пошли мені Лазаря, щоб умочив кінець пальця свого у воді і прохолодить, бо я мучуся в полум'ї цім.
Авраам же промовив: Сину згадай, що ти добре твоє в житті твоєму, а Лазар - зле; тепер він тут тішиться, а ти мучишся А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що бажають перейти звідси до вас не можуть, також і звідти до нас не переходять.
А він відказав: так прошу тебе, отче, пошли його в дім батька мого, бо п'ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли в це місце муки.
Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх.
Він же сказав: Ні, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих прийде до них, то покаються.
Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскрес, не повірять.
Залишити відповідь