Перераховувати що знаю не буду, а краще розповім чим можу зайнятися у вільний час сама.
По-перше дуже люблю кімнатні рослини - можу годинами копирсатися з ними не помічаючи нічого навколо.
По-друге люблю в'язати гачком - хоча нічого глобального ще не зв'язала, але всяких приємних дрібниць і собі і родстеннікам наробили.
По-третє захоплююся косметикою ручної роботи - вельми цікаво, та й для себе знову ж корисно.
По-четверте кататися на ковзанах намагаюся, але поки неймовірними успіхами похвалитися не можу.
І п'яте - не так давно спробувала для себе сухе валяння - вже кілька невеликих іграшок зробила. І буквально на днях купила нові голки - хочу спробувати зробити брошку.
Останнім часом багато зовсім ще недавно здається нікому не потрібні заняття стали затребувані, набули популярності, стали відроджуватися. Наші бабусі були рукодільниця: самі шили, в'язали, вишивали і т.п. Потім, за радянських часів багато заняття такого роду стали засуджуватися, вважалися міщанством, були незаслужено забуті, сховані по комірках і горищах. Пам'ятаю сама в селі на горищі перебирала вишиті колись бабусею картини 🙂 А зараз ці види рукоділля дуже затребувані. Адже для душі, для задоволення чимось хочеться займатися, робота, на жаль, ні у кожного по душі. Тому у вільний час у жінок стали дуже популярні вишивка, в'язання, валяння, декупаж. А зовсім недавно з'явилися і нові види рукоділля, які дуже швидко стають популярними: скрапбукінг, квіллінг. Краса ж яка, а задоволення скільки! Сама багатьом захоплююся: вишивка, шиття, декупаж, декорування пляшок, картини із сухоцвітів, вироби з усього що під рукою 🙂
Хобі бувають творчі (вишивка, декупаж, валяння вовни, в'язання іграшок та одягу тощо), спортивні, для кого-то хобі є ведення весіль, хтось щось колекціонує. Взагалі їх величезна кількість, будь-яке заняття яке не є роботою - є хобі.
Залишити відповідь