Та ніякий, ІМХО. У дитинстві дитина постійно плаче, не вміючи висловити словами те, чого хоче. З року до трьох - активно пізнає світ і вічно лізе, куди не можна. У 3-4 роки - період примх, його навіть так називають - криза трьох років. У 5-6 років - активна підготовка до школи. 7-10 років, початкова школа, адаптація, складності в навчанні, самодисципліна кульгає. У 11 років починається перехідний вік, який триває років до 17, ну а потім вже доросле життя 🙂
Для мене найлегший вік дочки був до року, після року стало трохи складніше, але все одно досить легко, а ось після 2-х років, коли дитина почала проявляти характер, майже перестала спати вдень-почалося найскладніше.
І зараз, коли доньці майже 5 років і вона постійно проявляє свій характер-з нею дуже непросто. Загалом у нас так-чим старша дитина, тим з нею складніше.
Поки не почне перевертатися, як перекинувся, можна вважати спокійне життя закінчилося.
Залишити відповідь