у мене перша робота була влітку 94го року. мені тоді 14 років було. мама з заводу, де зарплату не платили .ушла в будівельну контору, і мене з нею н а літо взяли. правда мене на місяць тільки вистачило. робота для 14 річної дівчинки була досить важка. фарбували вікна, плінтуса. один раз навіть цеглу перетаскувала. але зар плата порадувала, до школи я все собі купила сама, включаючи імпортні яскраві канцтовари. (пам'ятаєте яка сірість була тоді в школі?) після технікуму, отримавши спеціальність технік технолог хлібопекарського макаронного і кондитерського виробництва, влаштувалася кондитером в приватну пекарню. робітка та ще, ні інвентарю толком немає, ні фахівців. працювали від зорі і до упору. за рік схудла на 10 кг і звільнилася. Зараз у мене дітки. працюю помічником вихователя в дитячому саду, графік хороший, робота не пильна, а з цього року зарплату підняли, так взагалі краса.
Перша моя робота була тренером з шахів. Коли був школярем, в нашому Будинку Піонерів з'явився чудовий Тренер з великої літери - Титова Лариса Сергіївна. Вона так змогла поставити навчання дітей, так захопила всіх шахами, що наша команда Будинку Піонерів брала участь в командній першості міста серед дорослих і всіх обігравала. Вона ж викладала історію в нашій школі, і до 7 класу в нашому 7б стало троє пацанів з 1 дорослим розрядом і дівчинка з 2 дорослим розрядом. На обласні змагання як збірна команда міста щороку їздили ми четверо з нашого класу, плюс кого - то ще брали з іншої школи (в команді повинно було бути 4 хлопця і дівчинка).
Ось вона і влаштувала в клуб до інвалідів по зору викладати шахову теорію. У них теж було сильна команда. Платили мені 1 рубль на годину, заняття 3 - 4 години, щосуботи та неділі. За перший місяць отримав більше 30 рублів, а пенсія мами по інвалідності була 57 рублів. Я був такий гордий, що мамі допомагаю! А на літо вона мене і мого однокласника влаштувала тренерами з шахів в піонертабір. Там не платили, але путівки в табір дали безплатно. Можна було залишатися в таборі все зміни. Дякую за запитання, згадалися ті, кого вже немає з нами ...
Найперша робота - ще в школі, в 8 класі влітку весь клас відправили на ВДНГ (Москва) і ми там займалися благоустроєм території. Годували безкоштовно на території ВДНГ і потім щось навіть заплатили, але цих грошей я не побачила, так як вчителька і клас вирішили на них на якусь екскурсію в інше місто поїхати, а я не поїхала, так і пролетіли вони повз мене.
Наступна підробіток була вже після 9 класу - я працювала друкаркою у Відділі загранкадров одного наукового інституту (друкувала анкети для відряджених) - це була моя практика з додаткової освіти (КПК), там вже і перші гроші отримала (мамі віддала). Я дуже вдячна школі, що навчилася наосліп друкувати, до сих пір ця навичка використовую.
Моя перша робота була за часів навчання в технікумі. Я вчилася за фахом "Технік-технолог з обробки металів різанням" і було мені 15 років. При технікумі були майстерні. І робота ця була просто у вигляді навчання, поки не отримали розряд за професією "Токар". Виточували нескладні деталі для дизелебудівному заводу. А як отримали розряд, то вже на цьому заводі працювали на практиці. Тоді вже було все по чесний - технологічний процес, креслення, заготовки, різці та свердла, які і точити самій потрібно було. І звичайно перша зарплата. Переддипломна практика тривала взагалі півроку - працювала на токарно-револьверний верстаті. І навіть зарплата була непогана 100-120 рублів (радянських звичайно).
Моя перша підробіток - була робота офіціанткою в пансіонаті на Горьківському море, мене тоді на літо відправляли до бабусі в село, а все подруги з цього села підробляли все літо в пансіонаті, ось і я влаштувалася з подругами поруч, а то як же на самоті. Я розносила їжу на столики відпочиваючих-в основному подруги просили віднести на столик для самих вибагливих, я не відмовлялася.
Свою першу підробіток пам'ятаю дуже добре. Вчилися ми в десятому класі і нам з подругою доручили продавати книги на книжковому ярмарку, яка проходила у великому і красивому кінотеатрі. Дивно, але торгівля йшла у нас добре, ніяких нестач і помилок не було. А заробили ми щось чи це було громадське доручення, я вже й не пам'ятаю. Зате сама робота нам дуже сподобалася.
Залишити відповідь