Я б ігнорувала. Або сказала б прямо: "Ні дякую". Може додала б щось типу "Знаєш, якщо нема про що спілкуватися, то не обов'язково це робити" або "І я не знаю, тому не будемо і знайдемо собі більш цікавих співрозмовників". Навіть якщо у вас не вистачить сміливості сказати це в обличчя, то написати в інтернеті все рано набагато простіше, в цьому навіть плюс що ви не спілкуєтеся вживу.
Не дуже розумію такої дружби, коли в мережі людина з тобою спілкується, а в житті проходить повз або тільки вітається. В чому сенс? Адже зазвичай навпаки, спілкування з мережі перетікає в реальне. А тут є можливість поспілкуватися з вами вживу, запропонувати вам кудись сходити, але людина закриває на це очі і сміливий тільки за екраном монітора.
Та ще й що за манера спілкування "ось він я, дружи зі мною сама, вигадуй про що нам поговорити і розважай мене". Що за маячня? Не знаєш про що писати - Не пиши, ніхто ж не змушує, спілкуватися хоче він, а придумувати про що з ним спілкуватися треба вам, цікаво виходить. Навіщо продовжувати цю тяганину? Дружби у вас не вийде, вас він дратує (і я прекрасно розумію чому), він взагалі не намагається докласти якихось зусиль до цього, так навіщо вам ще й намагатися розвивати бесіду, цікавитися ним (он-то вами не цікавиться) і веселити його, та ще й чіплятися за нього як за останню надію? Перший хлопець на селі чи що? Ви не зобов'язані терпіти неприємного вам людини.
Залишити відповідь