Чула не раз від творчих людей, та й сама помічала, що часом вірші написані під час болю, розчарування, страждання, більш емоціоанально чіпляють, ніж позитивні. Може тому що людина відчуває при цьому сильний стрес. Але все ж творчість зроблене в стані любові воно прекрасно, доставляє радість і позитивний настрій, тому мені воно ближче і приємніше для душі.
Як то кажуть від любові до ненависті один крок. І при любові ти можеш бачити і при ненависті. І то і то емоційна хвиля. Тільки любов - позітівняа, а ненависть -негативно. І людина сама має право вибирати, яка хвиля йому ближче і в чию сторону зробити цей крок !.
Так, згоден, спонукає на якийсь мозковий штурм. По суті це холодна або відкрита війна а Ви у відкритому бою (або як диверсант) намагаєтеся ворогові нашкодити. Але ворога треба все одно поважати (або співчувати, що він не розуміє, що так Вас дратує в силу обставин чи природних недоліків). Дуже корисно ненавидіти але пробачити. Чим більше зла вибачте, тим більше отримаєте духовної користі. Доведено багатьма авторитетами всіх верств суспільства))
Та й дуже сильний. У мене так цілий музичний альбом народився. Записала пісні, а потім думаю, треба ж, а в звичайному рівному стані такої творчої продуктивності не було б. А до цього видала книгу своїх віршів і теж з цим стимулом. Так що немає лиха без добра. Можна розлютитися і стати успішною людиною.
Це просто маніакальна зацикленість спрямована в творче русло, але не рідко і на знищення оточуючих.
Залишити відповідь