Дуже складно переконати людей у правоті своїх слів, але в даній ситуації простіше відступити. Не хочуть слухати і ви їх не слухайте. Примусьте поважати вас і вислуховувати ваші доводи. Але, якщо це вам не до душі, тоді не здавайтеся. Можете навіть в наказовому порядку змусити себе слухати, а точніше поставте родичів перед вибором - або вони вас чули або ви будете все вирішувати самі і більше до рідних не звернетеся. Нехай задумаються, що їм важливіше, власне впертість або ви.
Не буду писати докладно про те, що з цим взагалі-то стикаються ВСЕ, хто раніше, хто пізніше. Готового рецепта швидше за все немає (адже батьки, родичі у всіх різні, ну і таргани в голові природно у кожного свої). Ну, спочатку скажу, чого робити не потрібно: напиватися, лякати пізніми поверненнями, роздягатися догола і з гучним реготом кричати родичам "Ви мене не розумієте!!!"(А що, у мене були знайомі, і дівчатка і хлопчики, які намагалися вирішувати подібні проблеми типу істериками). А взагалі-то відповідь на це запитання проста: хочеш, щоб почули тебе, послухай спочатку сам, встав в розмову своє слово, думка (постарайся не нести повну нісенітницю). Якщо люди, з якими ти розмовляєш, побачать, що ти не повний дурень, і можеш взяти участь в обговоренні ЇХ питань, то твої думки вони потім вислухають як миленькі, та й ставлення буде іншим.
Залишити відповідь