Звичайно різні. Коли людина самовдосконалюється, він дивиться вперед і прагне до кращого. Це безперечно +. А якщо дивитися на життя позитивно, то вона і змінюється в позитивну сторону.
Самоїдство - це зациклення на своїх недоліках. Коли людина зациклюється на недоліки, він перестає розвиватися і самовдосконалюватися. Це -. Людина постійно перебуває в депресії від своїх недоліків. І життя в такої людини - суцільне розчарування.
Невеликий РАДА для схильних до самоїдства: постаратися перейти від нього до самопізнання. Тобто від одвічних"Який я нещасний! Я все роблю не так і не правильно!" До питання "ЧОМУ я повівся так?" Чому я так поступаю?"
Знайдете причину, зможете перейти від самоїдства до розвитку і вдосконалення. Т.к самоїдство - це шлях в нікуди, тупик.
Я вважаю, це абсолютно різні речі. Самовдосконалюється будь-який психічно нормальна людина тобто, людина працює над усуненням своїх недоліків і підвищенням інтелектуального рівня. А самоїдство, тобто постійне самоприниження і проклінанія себе нелюбимого - це, на мою думку, вже психічна хвороба, яка може призвести до вкрай негативних наслідків, якщо не вжити заходів лікування у психолога. Це моя особиста думка, сам трохи страждаю самоїдством, хоча самовдосконалюватися намагався завжди, коли тільки було можливо.
Залишити відповідь