Держава може: зняти мораторій на смертну кару за розповсюдження наркотиків.
Позначити наркотизм першочерговою проблемою. Змінити політику поліції в боротьбі з наркотизмом в корені. Адже кришують ж деякі з поліцейських наркодилерів.
Сам чоловік (уже залежний) повинен лікуватися, лікуватися і лікуватися настільки довго, наскільки можливо. Наркоманії це хвороба на фізичному і психічному рівнях. Залежність і фізична, і психічна. Лікарі будуть потрібні і наркологи, і психотерапевти (або психіатри).
Якщо у наркозалежного немає ні сил, ні волі лікуватися, за нього повинні впрягатися родичі (кому, крім них він потрібен?).
І, звичайно ж, захистити від дружків-наркоманів, які тут як тут і починають спокушати.
Примітно, що коли наркозалежний хворий їде лікуватися, а потім повертається, ці самі дружки якимось неймовірним способом про це дізнаються і починають атакувати повернувся. Нагадує чимось фільми з зомбі.
Ну а всім громадянам треба бути небайдужими до проблеми, не жити в своїй шкаралупі (будь-якого може торкнутися), треба організовувати народні рухи, щоб і уряд не засипало на цій темі і щоб всіх інших трусить.
Мені здається, якщо людина почала придбав наркотичну залежність, то це "відбиток" на все подальше життя. Єдине, що можна зробити, це по можливості захистити його від того середовища, яка спонукала його до прийому наркотичних засобів. Але при цьому людина повинна сама хотіти припинити прийом наркотичних засобів. Тільки на тлі цього можливе якесь лікування наркоманії. Але ніяких гарантій, що здійсниться рецидив, немає. Але це особисто моя суб'єктивна думка.
Залишити відповідь