Приїжджає В.Папазян в провінційний театр грати Отелло. І видають йому в якості Дездемони молоденьку дебютанточку. Вона, природно, хвилюється. І ось підходить справа до сцени її убивства. На сцені така вся з себе цнотлива ліжко під балдахіном. І ось лягла ця сама дебютантка за цим балдахіном ногами не в ту сторону. Відкриває Отелло з одного боку балдахін - а там ноги. Ну що поробиш, закрив Отелло балдахін і так задумався тяжко ...
Що ж потім сталося, через що продовжувати спектакль було важко?
Коли Папазян, відкинувши балдахін став вимовляти свою знамениту фразу і побачив замість голови ноги Дездемони, то він закривши полог, задумався, як він міг помилитися стороною ліжка і як вийти з цього становища.
Тим часом юна дебютанточка зрозуміла, що вона лежить неправильно і швиденько лягла так як положено.
Папазян, блискаючи очима, підходить до іншої сторони від ліжка, рішуче відкидає полог, щоб задушити підступну і ... бачить знову ноги!
Зрозуміло, що далі спектакль було дограти неможливо .... мавр, скорчившись від сміху поповз за лаштунки.
Залишити відповідь