Що ви відчуваєте, дивлячись на радянські фотографії?
Відповідей: 8
Почуття виникають різні. Це моя молодість, а молодість завжди хороша. На тих фотографіях ми з друзями веселі, красиві, молоді .... Так, гордість за країну яка будувала, літала в космос ... Пригадую, що тоді ми якось про інше майбутньому думали. Особи на радянських фотографіях вони інші, більш веселі, відкриті чи що. Дивлячись на фотографії членів ЦК КПРС згадую жахливу дубовость партійної ідеології .. Вобщем багато згадується ...
ці фотографії, так само спогади про них, цих людей, про радянський часу-вони "гріють душу". Хоч і лають деякі ті часи, але відразу згадується, наскільки люди були відкриті, доброзичливі. Будували спільно соціалізм і комунізм, що б всім жилося добре. Цілі-то які були чудові, думали про світле майбутнє. Стає сумно від того, що все це в минулому і не повернуться ті відкриті особи, які не посміхнеться найкрасивішою посмішкою Юрій Гагарін.
Смуток і гордість.
Смуток бо цього вже не буде (щирих посмішок, віддачі на всі 100% роботі, віри в світле майбутнє, життя без радіаційних відходів і багато чого іншого) 🙁
Гордість бо я це ще встигла застати, нехай навіть трошки 🙂
Ностальгія за радянським часу, за віршами, за піснями, за фільмами. Шкода, що такого більше не буде.
це відчуття * ретро * не передати словами але можна порівняти з розгляданням свого першого мобільника
..я згадую свою Батьківщину, Союз Радянських Соціалістичних Республік!
Патріотизм, щирість, чистота, сила духу.
Не буду писати про всі фото довго. Але ось наприклад про першу фото, я відчуваю пісню. Ми знову згадаємо про нього, про ласкавому одного своєму. Згадаймо зоряний причал і навчальний штурвал. Як нас Юра в політ проводжав. Юра в політ проводжав.
Залишити відповідь