Кожна людина це частинка світла, хто то несе в собі ледь помітний вогник, а хто то сяє на всю, що видно аж з далека. А наскільки сильно світить цей світ в вас? І чому? Тільки не кажіть сильно або слабо. Поясніть чому він світить. Що змушує вас світитися.
Будь ласка, дайте докладний і розгорнуту відповідь. Заздалегідь велике спасибі.
В першу чергу, змушує світитися щось рідне і тепле. Ну, знаєте, коли комфортно дорогим і близьким людям і я не про сім'ю кажу, тоді і я як би починаю світитися зсередини. Більше посмішок, позитивних емоцій.
Та й якщо мені добре, то і іншим так само добре. Свічуся я? Думаю, моя іскра тільки починає міцніти і видавати світіння. Я тільки стаю на поріг того життя, коли свічка життя розгорається яскраво і гріє всіх інших.
Занадто багато ще попереду, щоб точно говорити, на скільки я яскравий вогник. Ні, ще того оточення, яке могло б підживлювати ту енергію, що нудиться усередині, якщо ви розумієте, про що я)
Та й не нам судити про себе, скільки б не дарували себе оточуючим, лише вони можуть сказати, світлі ми люди чи все ж всі наші старання сходять нанівець.
Щирі каяття. страшно відкрити двері, ми нікого не впускаємо в свій світ. тому що боїмося. І тільки Бог милосердний говорить тобі: Я все знаю-глупо якщо ти будеш продовжувати це ховати. За прикладом лазні по-Чорна не відкриєш вугор откроешь- зітхнеш кисню-і це радує і від цього світиться твоя (моська).
Залишити відповідь