Скромність – середина між безсоромністю і сором’язливістю?

Всяке буває. І таке теж. Знову життєвий приклад. Ситуація в школі. Йде уроків. Порожні коридори. Однак, двоє дев'ятикласників притиснули до стінки п'ятикласника і вимагають у нього гроші на сигарети. А тому батьки дали гроші на харчування в шкільній їдальні. Повз проходить скромний відмінник N з десятого класу, як завжди, в білій сорочці і в краватці. Він за десять років жодної дівчинки не образив, не одного зауваження не отримав, завжди був скромним. Але тут він пройшов мимо. Навіть слова не сказав. Він сором'язливий і скромний, він не може взяти і сказати: " А ну, відійшли від хлопчика". Вони забирають у нього гроші і тікають ... Мабуть, це скромність перетворила його на справжнісінького боягуза і привела до безсоромності. Тому, що соромно має бути не заступитися.