ви хочете щоб у разі конфлікту з сусідкою гості-цигани вистав на вашу сторону і вже спільно з вами вижили сусідку? я правильно зрозуміла?
якщо так, то справа подружиться, звичайно, гарне, але що потім ви станете робити з цим табором?
я б, поки відсунула національний аспект проблеми. вони ж теж насторожено ставляться до нециганами, ми для них теж чужі і іноді, не усвідомлюючи того, робимо щось неприйнятне в їх культурі. для початку б я чітко розділила поняття можна-не можна, моє-суспільне. ми все шалено любимо халявні каструльки і вай-фай. але треба чітко розуміти, що за безкоштовною дрібницею піде інша безкоштовна прохання і так по наростаючій. не помітите, як ще і ви їм повинні опинитеся. це у всіх так. потім почала б задружіваться з дітьми та їх мамами. будь-який мамі, циганка вона або киргизка приємна похвала її дитині, попросити дитину допомогти в якоїсь дрібнички, ту ж кришку від каструльки подати, а потім розхвалити його матері. з жінками б теж почала спілкуватися побліже- поговорити про ціни, ніж капати соплі, та хіба мало загальних жіночих тем (уникаючи теми чоловіків, навіть якщо вони самі торкнуться). чоловіків-циган б намагалася не чіпати більше ніж необхідно. здрастє-до побачення, хороша погода, а всі інші питання-ласка, вирішуйте з чоловіком, я сама без чоловікового слова нічим вам допомогти не можу. мужики це оцінять, у них самих так побудовано, цей момент їм буде зрозумілий. коли досягнуто довіру з обох сторін, почала би поволі проводити політику "наскільки сусідка мене не любить". так, мигцем, між справою, прокинути фразу "як з вами легко, і наскільки з сусідкою ця дрібниця була конфліктною і нездійсненним", "спасибі тобі, а ось з сусідкою ніколи не домовишся", " ти так мене розумієш, а ось сусідка тільки позаздрила б". разом з тим, я ніколи б не забувала, що у гостей свої інтереси, і вони можуть грати в свою власну гру.
Залишити відповідь