Спогадів багато, а є ЩО згадати?

Знаєте, якщо в житті людини було багато трагічних подій, то й згадувати не хочеться.

А буває і таке: недавно спілкувалася з чоловіком і він мені розповідав про свої пригоди, про те, скільки жінок у нього було і де він тільки не мотався, а потім засмучено сказав, що згадати-то йому за свої 50 років і нічого. І правильно, кому приємно згадувати те, що не принесло добрих плодів, то, що було неправильним і помилковим ?!