Те, що людина хоче забути найбільше на світі, не забуде ніколи?

Забуде, можливо, і піде це в підсвідомість, а потім виллється в якісь незрозумілі сни, фобії, комплекси.

Я забувала, згадувала, коли мені нагадували. Я іноді забуваю, що тато помер, поки хтось не запитає:"Як батько?", Хоча я його досі дуже люблю і вічна йому пам'ять.

Я забула, що розлучилася і живу собі. Ще не запитають чи хто у мене ?! З пам'яттю то все нормально, але от витісняє мозок такі події ...