У чому виражається приземленість в бажаннях і вчинках?

Це бажання, в першу чергу, матеріальних благ, облаштування спокійного, безбідного, ситого, комфортного існування в своєму маленькому світі без духовних шукань, без активної життєвої позиції. Це межа мрій людини, яка веде міщанський спосіб життя (активно висміювали за радянських часів.) Це те, з чим не міг примиритися Володимир Висоцький, коли писав "Парус, порвали парус! Каюсь, каюсь, каюсь!" Якщо немає занепокоєння, польоту, високих ідеалів - яка це життя?