У назвах яких книг є імена власні?
Відповідей: 8
ПОЧАТОК
Творів, назви яких містять власні імена, безліч, а тому свою мету, відповідаючи на питання Ваш, бачу не просто в перерахуванні цих назв, а в спробі якоїсь їх класифікації.
Власні імена - поняття досить широке, в нього входять не тільки ПІБ і прізвиська людей і клички тварин, а й астрономічні та географічні назви, назви установ, творів мистецтва, найрізноманітніших книг, ЗМІ, пароплавів та інших транспортних засобів та ін.
У своїй відповіді обмежуся назвами тільки великих творів епічних, драматичних і поетичних, виключивши вірші (твори ліричні), яких з власними іменами незліченну кількість. Крім того, фольклор до літератури не відноситься, тому обійду стороною масу народних казок, билин, творів казахського епосу і епосу інших народів.
Прикметники не бувають власними, навіть якщо вони присвійні, породжені такими іменами, а тому творів типу «Митина любов» Буніна теж називати не буду. І ще: обмежуся російською літературою, додавши трохи творів літератури казахської, яку непогано знаю, бо, як стверджував всім відомий Козьма Прутков,
Отже, почну з ПІБ людей, а також їх прізвиськ. зазначу: такі іменники власні називаються антропонімів, а їх різновиди - це:
- ім'я приватне;
- батькові (патронім);
- прізвище (родове ім'я);
- прізвисько;
- нікнейм;
- псевдонім.
Творам, що включає до свого складу антропонімів перших чотирьох видів, і буде присвячена перша частина моєї відповіді.
ГРУПА 1. Назви, що включають особисті імена:
Першим назву твір письменника і публіциста часів Івана Грозного Єрмолая-Еразма. це
А далі в моєму списку слідують такі добре відомі нам по школі і мало відомі речі, як:
- карамзинские твори
- балади Жуковського «Людмила» і «Світлана»;
- пушкінська поема «Руслан і Людмила»;
- Лермонтовський «Вадим»;
- Некрасовська поема «Сашко»;
- «Снігуронька» О. Островського (в п'єсі це ім'я);
- повість Тургенєва «Ася» і його ж розповідь «Єрмолай і мельничиха» (з «Записок мисливця», далі «ЗО»);
- «Хаджі-Мурат» і «Отець Сергій» Л. Толстого;
- «Яшенька» М. Салтикова-Щедріна;
- чеховські розповіді «Агафія», «Анна на шиї», «Анюта», «Аріадна», «Вірочка», «Ванька», «Гриша», «Зиночка» і його ж п'єса «Дядя Ваня»;
- розповіді Буніна «Стьопа», «Руся» (так звали героїню, про яку мова, - скорочення від Маруся), «Антігона», «Зойка і Валерія», «Таня», «Генріх». «Наталі» (все зі збірки «Темні алеї»);
- горьковские «Челкаш» і «Стара Ізергіль»;
- «Петька на дачі» Л. Андрєєва;
- повісті «Олеся» і «Суламіф» А. Купріна;
- «Сон Макара» В. Короленка;
- розповіді «Маша», «Катруся» і роман «Аеліта» А. Н. Толстого;
- «Микита» і «Усомнившийся Макар» А. Платонова;
- «Адам і Єва» - п'єса М. Булгакова;
- «Божевільна Євдокія» - повість А. Олексин;
- распутінская повість «Гроші для Марії» і його ж розповідь «Наташа»;
- «Жила-була Клавочка» - повість Б. Васильєва;
- «Машенька» і «Лоліта» В. Набокова;
- поеми Абая «Іскандер», «Масгуд», «Сказання про Азімов» (Абай - ім'я казахського класика, причому навіть, скоріше, прізвисько, бо від народження його назвали Ібрагімом, але про кого йдеться, зрозуміло і без прізвища, яка, природно, є - Кунанбайули, тобто Кунанбаев; казахські автори аж до початку ХХ століття були відомі в основному по іменах, до яких іноді додавалося прізвисько. Таке ім'я замість ПІБ теж має своє термінологічне найменування - моноімя);
- поеми Жамбіла (Джамбула) «Утеген-батир», «Суранші-батир» (Жамбил - теж моноімя, прізвище - Жабаєв, раніше писали Джабал, але і без неї кожен в Казахстані знає, про кого йдеться);
- роман С. Муканова «Ботагоз» (ім'я дівчини);
- роман Г. Мусрепова «УЛНА її ім'я» (без тире в заголовку) і його п'єси «Киз Жибек» (киз - дівчина, Жибек - ім'я); «Кози Корпеш і Баян Сулу» (спочатку ім'я юнака, Баян - ім'я дівчини, сулу - красуня);
- повісті Б. Майлина «Комуністка Раушан», «Пам'ятник Шуги» (Шуга - ім'я дівчини);
- розповідь М. Жумабаєва «Гріх Шолпан» (ім'я молодої героїні) і його поема «Батир Баян» (батир - герой, богатир, Баян на цей раз ім'я юнака);
- роман-епопея М. Ауезова «Шлях Абая», п'єси цього ж автора «Каракіпчак Кобланди», «Айман-Шолпан» (по іменах героїнь), «Абай», «Енлік-Кебек» (дівчина Енлік і юнак Кебек - «казахські Ромео і Джульєтта », якщо персонажі Шекспіра вигадані, то у Ауезова це реально існували закохані, які поєднали свої долі всупереч звичаям і розплатитися за свою любов власними життями).
Вже з цього переліку видно: творів, що включають в свою назву особисте ім'я, велика кількість.
ГРУПА 2. Назви, що містять особисте ім'я і патронім (по батькові), а також тільки патронім:
- це славнозвісна гоголівська
- повість «Смерть Івана Ілліча» Л. Толстого;
- розповідь з тургеневских «ЗО» «Тетяна Борисівна і її племінник»;
- «Іонич» - розповідь А. Чехова;
- «Розповідь Філіпа Васильовича», «Феноген Ілліч» М. Горького;
- п'єса Булгакова «Іван Васильович»;
- повість «Азамат Азаматовіч» Б. Майлина.
ГРУПА 3. Поєднання в заголовку особистого імені з родовим (прізвищем):
- дуже повчальна середньовічна «Повість про Саву Грудцине» невідомого автора;
- пушкінський роман «Євгеній Онєгін» і його ж трагедія «Борис Годунов»;
- «Некрапка Незванова» Ф. Достоєвського;
- «Анна Снегина» С. Єсеніна;
- «Степан Разін» С. Злобіна;
- чеховська драма на одну дію «Тетяна Рєпіна»;
- «Галя Ганська» І. Буніна (теж з «Темних алей»);
- розповіді «Макар Чудра», «Омелян Піля» М. Горького, його ж нарис «Годинник відпочинку вчителя Коржика», портретні нариси «Леонід Красін», «Сергій Єсенін», «Лев Толстой», повість «Фома Гордєєв», п'єси «Достігаєв та інші »,« Васса Желєзнова »і величезний романіще« Життя Клима Самгіна »;
- «Незвичайна пригода Микити Рощина», «Терентій Генералів», цикл «Розповіді Івана Сударева» А. Н. Толстого;
- п'єса «Любов Ярова» К. Треньова;
- поема «Василь Тьоркін» О. Твардовського;
- твір Б. Момишули «помкомвзводу Микола Редін».
ГРУПА 4. Тільки прізвище (родове ім'я) або прізвище з ініціалами присутні в назвах:
- «Дубровський», «Рославлев», «Моцарт і Сальєрі», «Історія Пугачова» А. Пушкіна, а заразом вже назву незавершений роман «Омелян Пугачов» В. Шишкова і есенинскую поему «Пугачов»;
- «Княгиня Лиговская» М. Лермонтова;
- «Обломов» І. Гончарова;
- «Княгиня М. Н. Волконська» і «Княгиня Трубецька» - дві поеми М. Некрасова, об'єднані назвою «Російські жінки»;
- «Брати Карамазови» Ф. Достоєвського;
- «Рудін» І. Тургенєва і його ж твори з «ЗО»
- «Пан Прохарчин» Ф. Достоєвського;
- «Брусин», «Господа Головльови» М. Салтикова-Щедріна;
- «Унтер Пришибєєв» і «Скрипка Ротшильда» А. Чехова;
- «Повзунків» Ф. Достоєвського;
- горьковских оповідань «Коновалов», «Подружжя Орлови», роману «Справа Артамонових», портретних нарисів «Про Чехова»,
- поеми «Пригоди Чичикова», п'єси «Дні Турбіних» і роману «Життя пана де Мольєра» М. Булгакова;
- твори «Життя Арсеньєва» І. Буніна;
- повістей «Пригоди Невзорова, або Ібікус», «Гіперболоїд інженера Гаріна» А. Н. Толстого;
- пастернаковского «Доктор Живаго»;
- роману «Захист Лужина» В. Набокова.
СМ. ПРОДОВЖЕННЯ
ПРОДОВЖЕННЯ
ГРУПА 5. У назві - ПІБ. Таких я згадала трохи, це:
- чудовий цикл Пушкіна
- гоголівська повість
- «Петро Петрович Каратаєв» - розповідь з тургеневских «ЗО»;
- поема В. Маяковського «Володимир Ілліч Ленін».
ГРУПА 6. Інша вживання одиничних антропонімів або поєднань антропонімів. У заголовку присутній:
- прізвисько персонажа: «Юшка» (прізвисько старого Юхима) і «Фро» (прізвисько, утворене від імені героїні, - Фрося) А. Платонова;
- прізвисько одного персонажа і ім'я або по батькові іншого: «Баргамот і Гараська» Л. Андрєєва; «Тхір і Калинич» (з «ЗО») І. Тургенєва;
- ім'я персонажа, частіше особи історичного, і його прізвисько: «Арап Петра Великого» А. Пушкіна; «Іван Грозний» В. Ко? Стилева, «Петро Перший» А. Н. Толстого; «Іуда Іскаріот» Л. Андрєєва, «Олександр Невський» В. Шишова;
- ім'я-по батькові одного персонажа і прізвища іншого в лермонтовской
ЧАСТИНА II
Наступну групу власних імен представляють клички тварин - зоонімов.
Творів, що включають в назву зооніми, теж чимало, назву лише невелику частину.
Клички собак є в назвах:
- «Білолобий» і «Каштанка» А. Чехова;
- «Муму» І. Тургенєва;
- «Вірний Трезор» М. Салтикова-Щедріна;
- «Бішка» К. Ушинського;
- «Кусака» Л. Андрєєва;
- «Тошка, собачий син» В. Чиркін;
- «Бобик в гостях у Барбоса» Н. Носова;
- «Вірний Руслан» Георгія Владимова - страшна повість про караульному собаці, яка охороняла ув'язнених, засуджених в основному за статтею 58-й старого, сталінського КК.
З назв, що включають клички інших тварин, птахів, згадалися такі:
- «Шамайко» Ю. Коваля - оповідає про кішку
- «Сіра шийка» - казка Д. Мамина-Сибіряка про качечки;
- «Ізумруд» О. Купріна і «Кулагер» Ахана-Серей - твори про конях;
- «Сірий Лютий» ( «К? Ксерек») - трагічна повість про хлопчика і вовченя, їм вирощеному.
ЧАСТИНА III
Власними іменами є і топонімів - назви географічних об'єктів.
Топонімів кілька видів:
- ойконіми - Назви населених пунктів; підрозділяються на астіоніми - Назва міст і комоніми - Назви сіл, селищ, сіл;
- урбанонімів - Назви об'єктів всередині міста, з цих об'єктів особливі слова для позначення назва площ - агороніми і назви вулиць - годонім; назви інших об'єктів міста - міські хороніми;
- хороніми - Найменування будь-яких природно-ландшафтних або адміністративних областей, великих просторів, країн;
- ороніми - Топоніми, які називають гори;
- гідроніми - Загальне назви об'єктів водних; підрозділяються на назви річок - потамоніми, озер (ставків) - лімноніми; океанів і його частин (течій, морів та ін.) - океаноніми; для назв морів і їх частин можна використовувати і термін з більш вузьким значенням - пелагоніми.
Всі терміни грецького походження, крім лексеми урбанонім, - Витоки цього терміна в мові латинській, звідси і різниця: назва міста - Астионим, а міського об'єкта - урбанонім.
Твори з топонімами теж розділю на декілька груп.
ГРУПА 1. Назви, що включають хороніми:
- «Казки про Італію» М. Горького;
- «Нариси про Індію» М. Ауезова:
- «Індія як передчуття» М. Арбатовой;
- «Франція ... любов моя» - нариси Ірини Ольтеціан;
- «Ловля піскарів в Грузії» В. Астаф'єва;
- «Острів Крим» В. Аксьонова;
- «Бежин луг» І. Тургенєва (з «ЗО»);
- «Дівчатка з Василівського острова» Ю. Яковлєва;
- «Нариси Джунгарії» Ш. Уаліханова (Ч. Валиханова).
ГРУПА 2. Назви, що включають ойконіми (астіоніми і комоніми):
- «Панорама Москви» - маловідомий, так як шкільна програма обійшла його увагою, нарис М. Ю. Лермонтова;
- «Діти Москви» і «Щоденник провінціала в Петербурзі» М. Салтикова-Щедріна;
- «Петербург і Москва» І. С. Аксакова - перший твір про протистояння двох столиць;
- роман «Петербург» А. Білого;
- «Москва і москвичі» В. Гіляровського;
- «Рим» М. Гоголя;
- «У Парижі» (оповідання зі збірки «Темні алеї») і «Пан із Сан-Франциско» І. Буніна;
- «Грішник з Толедо» А. Чехова;
- «Ташкент - місто хлібний» - трагічна повість А. С. Неверева про те, як голод в Поволжі (1921 рік) змусив головного героя - Мішу Додонова їхати в Середню Азію на заробітки, щоб врятувати свою сім'ю;
- «Одеса», «Листки про Одесу» І. Бабеля;
- «Київ-місто» М. Булгакова;
- «Чорнобиль» Ю. Щербака;
- повість «Пан Великий Новгород» Д. Балашова;
- «Щоденник поїздки в Кульджу» Ш. Уаліханова;
- «У місті Верном» (колишня назва міста Алма-Ати, Алмати) Д. Снегина;
- «Караганда» - роман Г. Мустафіна;
- «Будиночок в Коломні», «Історія села Горюхина» А. Пушкіна;
- тургеневские розповіді «Льгов», «Касьян з Гарною Мечі», «Лебедянь» (з «ЗО»);
- «Село Степанчиково і його мешканці» Ф. Достоєвського;
- «Солона Долина» (назва села) С. Залигіна;
- «Прощання із Запеклої» В. Распутіна.
ГРУПА 3. Назви, що включають урбанонімів:
- назви з агоронімамі - «Червона площа» Е. Тополя, політичний детектив; «У Москві на Трубній площі» А. Чехова (тут є і Астионим); «На Двірцевій площі» І. Бабеля;
- назви з годонимов - «Невський проспект» М. Гоголя і «Випадок на Невському» І. Бабеля; «Діти Арбата» А. Рибакова;
- назви з міськими хоронімамі - «Мар'їна Роща» В. Жуковського (район Москви);
- «Гамбрінус» О. Купріна (в портовому місті так назвалася пивна, в якій виступав музикант-віртуоз Сашка); «Пушкінський дім» А. Бітова (назва наукової установи в Санкт-Петербурзі) -
ГРУПА 4. Назви, що включають гідроніми.
Потамоніми (назви річок) зустрічаються в таких творах:
- казці Л. Толстого «Волга і Вазуза»;
- епопеї М. Шолохова «Тихий Дон»;
- романі В. Шишкова «Угрюм-ріка»;
- повісті С. Залигіна «На Іртиші»;
- романі Н. Задорнова «Амур-батюшка»;
- поемі Є. Євтушенко «Братська ГЕС» (назва ГЕС - частина Ангари, а тому теж потамонім);
- романі Х. Есемжанова «Яїк - світла ріка» (Яїк, Жаїк - так казахи називають річку Урал);
- романі С. Муканова «Сирдар'я».
Лімноніми (назви озер) зустрічаються в заголовках творів:
- «Щоденник поїздки на Іссик-Куль» Ш. Уаліханова;
- «Таємниця озера Іссик-Куль» - повість Е. Попова;
- «Арал» - розповідь Г. Снєгірьова;
- «Байкал» - дорожні нотатки Н. Бичурина, російського сходознавця першої половини XIX століття;
- «Тисячоліття навколо Каспію» Л. Гумільова.
Океаноніми, в тому числі пелагоніми (назви морів), зустрічаємо в заголовках таких книг:
- «Тільняшка з Тихого океану» В. Астаф'єва;
- «Під нами - Чорне море» К. Денисова;
- «Чорне море» К. Паустовського;
- «Солоне Чорне море» М. Метлицького;
- «Пароль - Балтика» М. Львів;
- «Людина, яка зробила Балтійське море» С. Гансовского (наукова фантастика).
ГРУПА 5. ороніми (власні найменування гір) зустрічаємо в заголовках творів:
- «Кавказ» - розповідь І. Буніна;
- «Стежки Алтаю» - роман С. Залигіна;
- «В горах Паміру» В. Яценко;
- «Алтай - Гімалаї» М. Реріха;
- «Алатау» Жамбіла.
Ну а в назві повісті А. Бека «Волоколамське шосе» використаний ще один вид топонімів - дромони, найменування одного з шляхів сполучення.
ЧАСТИНА IV
Термін астроніми, думаю, зрозумілий всім: це власні назви космічних об'єктів. Вони є, наприклад, в заголовках книг:
- «Незнайко на Місяці» Н. Носова;
- «Туманність Андромеди» І. Єфремова;
- «Південний Хрест» Ю. Слепухіна;
- «Схід Ганімеда» (супутник Юпітера ») А. Лівадного.
Мені хотілося б окремо зупинитися на обставину, яка не згадав жоден з попередніх ораторів. Назва літературного твору саме по собі є ім'ям власним, навіть якщо формально складається з цілого пропозиції, наприклад:
і навіть є цитатою з іншого твору:
де рядок з вірша М. Ю. Лермонтова перетворилася в заголовок роману А. І. Приставкина.
У лінгвістиці є окрема наука про імена власних. Вона називається ономастикою. Будь-яке і. с. - оним, але серед них виділяють окремі категорії (і. с. людей - антропонімів, назви будь-яких водойм - гідроніми і т.д. ). Ідеонім - так ономасти називають не тільки книгу, але будь-який твір мистецтва і навіть документ.
Тому згадка одного онима всередині іншого - це своєрідна матрьошка.
"Челкаш" А. М. Горького - це і антропонім (ім'я людини), і ідеонім (назва оповідання як такого). "Туманність Андромеди" - Космонім (об'єкт зоряного неба), включає в себе мифоним (Андромеда - персонаж давньогрецької міфології) і двічі - ідеонім (роман І. А. Єфремова і його екранізація є різними п. Мистецтва).
Навіщо такі складнощі? кожна нова "матрьошка" привносить додаткову смислове навантаження. Чим менше людина знає про світ, чим нижче його культурний рівень, тим менше "матрьошок" він може розглядати, тим менше йому каже назва п.
Ідеонім потрібно вміти читати так само, як і книжку. наприклад, "Анна Кареніна" - Чому ім'я з прізвищем, а не просто "Ганна", Адже героїню так звуть суто формально? У дівоцтві вона була Облонской, але вийшла заміж, змінила дівоче ф. на чоловікову - і ось вже не видно прямий зв'язок між нею і її братом Стівен - теж невірним чоловіком. Більшу частину роману героїня живе з Вронским, за нашими поняттями бути б їй Вронською, але не ті дати на календарі, розлучитися і вийти заміж повторно не вийде. Тому автор виніс у заголовок лише половину справжнього імені героїні - Ганна, а друга - лише те, чим вона хотіла здаватися суспільству. Подвійна натура, удавання бажане і вимушене видно вже на обкладинці. Дрібниця, здавалося б ...
Яких-небудь обмежень або правил, щоб включати "власні імена" в назву літературних творів не існує, а перерахувати всі назви з іменами власними" задача прямо скажемо нереальна, та й, на мій погляд, досить безглузда. Але кілька прикладів привести можу.
Почнемо зі знайомих з далекого дитинства казок: російські "Крихітка Хаврошечка", Василиса Премудра","Олена прекрасна","Марья- майстриня" і ціла плеяда "Іванов" в назві від "царевича до дурня", Молдавско- румунські Іляна Косинзяна і Фет-Фрумос, француженка "Попелюшка" Шарля Перро і данці Християна Андерсена "Ганс Опецьок" і "Квіти для маленької Іди", Італійський хлопчик-цибулинка "Чиполліно" Джанні Родарі та багато інших персонажів, власні імена яких в назвах творів.
Один з пам'ятників древньої російської літератури "Слово о полку Ігоревім" теж включає ім'я власне. А з піонерського минулого пам'ятаю дилогію про піонерів в роки ВВВ В.Осеевой "Васьок Трубачов і його товариші" і "Загін Трубачова бореться"
або про підлітків в роки громадянської війни, написана А.Власова і А.Млодіком "армія Трясогузки" , За цими творами і однойменні фільми зняті.
Романи Оскар Уайльда "Портрет Доріана Грея", Шарлотти Бронте "Джейн Ейр" - Англійська класика. А у француженки Жорж Санд (Амандин Аврора Дюпен Люсіль, пізніше баронеса Дюдеван) взагалі в назвах дуже багато особистих імен: "Лелія","Валентина", Індіана","Консуелло" "графиня Рудольфштадт" "Леоне Леоні", "Орас", "Мельник з Анджиба","Піччиніно","Маркіз де Вільмер" та ін.
"Один день Івана Денисовича" А.І. Солженіцина або фантастика А. Толстого "Гіперболоїд інженера Гаріна" і "Аеліта".
Так що напрошується висновок, що імена власні можуть бути в назвах БУДЬ-ЯКИХ літературних творів всіх часів і народів, незалежно від жанру і стилю.
"Анна Кареніна","Отелло","Річард III","Аліса в країні чудес","Аліса в Задзеркаллі", "Вінні Пух і всі, всі, всі", "вісім Фаберже",
"Джельсоміно в країні брехунів",
"Мауглі","Мойдодир","Карлсон, який живе на даху",
"Баранкин, будь людиною","Деніскині розповіді","Золотий ключик або пригоди Буратіно","Бармалей","Пригоди Карика і Валі",
"Тимур і його команда","Маша і Ведмідь","Чарівник смарагдового міста",""Поліанна".
література:
"Білий Бім Чорне вухо", "Анна Кареніна", "панове Головльови", "Рудін", "Аллочка і гребля", "вірний Руслан", "До мене, Мухтар", "Курочка Ряба", "Іван Царевич та Сірий Вовк", "Д'артаньян і три мушкетери", "Ташкент - місто хлібний", "Майстер і Маргарита", "Іонич".
Фільми:
"Москва сльозам не вірить", "Я крокую по Москві".
картини: "Бояриня Морозова".
пісні: "Ах, Самара-містечко".
У назвах книг є багато власних назв. Наприклад: Майстер і Маргатіта, Тарас Бульба, Євгеній Онєгін, Обломов, Ромео і Джульєтта, Робінзон Крузо, Пригоди Тома Сойєра, Мартін Іден, Біле ікло, Пригоди Шерлока Холмса.
Власні імена є в назвах багатьох проіведеній, але найбільше їх в історичних романах, що описують різні періоди людського життя:" Петро 1","Лжедмитрій", "Тигран Великий", " "Мітрідат", "Лженерон" і так далі
Залишити відповідь