Намагаюся вітатися першої. Все дитинство провела в селі, там вчили з УСІМА вітатися, незалежно знаєш цю людину чи ні. Якщо з ким не привітатися і слух дійде до бабусі - отримаєш прочуханки 🙂 А зараз вчу своїх дітей цього. Був у нас навіть такий випадок: в нашому під'їзді оселився якийсь начальник, ні з ким ніколи не вітався, жив він на восьмому поверсі і тому часто користувався ліфтом. У мене четверо дітей, і ось він одного разу виходить з ліфта, а тут моя малеча в ряд варто і кожен говорить:"Вітаю! Вітаю!..." він "злякано" з кожним привітався, а потім, коли вже нас бачив, здалеку голосно говорив першим:"Вітаю!" Ось так ми навчили товариша начальника вітатися 🙂
Я вітаюся першої завжди тільки з тими кого добре знаю, чи з ким часто спілкуюся, і ще з усіма сусідами, а так якщо не особливо знаю чи бачила в житті двічі не вітаюся першої, а буває і від повернуся, нібито не бачу, просто не завжди хочеться з усіма вітатися, якщо вітатися то значить потрібно базікати, а це не завжди під час, а так найчастіше перша вітаюся, бо багато знайомих і живемо в маленькому місті, і як то виходить що не спілкуємося і особливо не вітаємося з колишніми співробітниками))) хоча і працювали разом не погано, і не малий термін, ще від людей залежить))
Постійно вітаюся.
Недавно їздив в місто у справах, де як їх залагодив а до автобуса 2 години і я просто гуляв, без настрою. Назустріч мені йшла незнайома дівчина, ми з нею зустрілися поглядом і як то від несподіванки кивнув їй здрастє, вона заусміхалася і привіталася. Стало весело настрій покращився. Ось так, всього одна приємна слово і життя налагоджується. Я не маю на увазі що треба вітатися з незнайомими, досить знайомим здоров'я бажати і життя маленько буде затишніше.
Я особисто не чекаю, коли зі мною поздороваются, киваю або махаю рукою знайомим або друзям.
Та й морочитися на тему, «ось зі мною першої поздороваются, тоді і я» не хочу. Дурниці все це. Хіба мало трапляється в житті ситуацій, коли просто задумався або не побачив, або просто не впізнав.
Вітатися, значить бажати комусь здоров'я. Я всім своїм знайомим, близьким і друзям, завжди бажаю здоров'я, тому завжди вітаюся.
я по-можливості намагаюся вітатися першої. чому? не знаю. при цьому у мене рот до вух сам по собі розтягується. але частіше говорю не просто "Вітаю", А добрий день (вечір, ранок) або якщо багато народу - всім здоровим. я бажаю всім здоров'я, добра. і я вірю, що це все мені повертається. а ще я вітаюся з сонечком, небом, вітром, і навіть)) парканом.
я люблю взагалі з людьми вітатися)) Це ж так здорово, побажати здоров'я будь-якій людині, правда з незнайомими НЕ вітаюся, але якщо бачу кого то знайомого то в основному перша і вітаюся, якщо звичайно я перша побачу)))
Мені здається, що потрібно. Я завжди вітаюся першої і, як правило, люди відповідають і більш позитивно завжди, при наступних зустрічах, відповідають на привітання або самі першими починають вітатися.
так особливо цьому уваги приділяла, зараз подумала, а я ж завжди перша вітаюся, а з сусідами, що біля під'їзду сидять часом і по кілька разів виходить, там сидять одна піде -інша прийде, з кимось в самому під'їзді зустрінешся, з кимось в магазині, мене не напружує і в третій раз привітатися
Я завжди вітаюся першим. В принципі для мене навіть неважливо відповість людина чи ні. У мене язик не відвалиться від пари слів. А людей, які не вітаються демонстративно, я просто не розумію, і вважаю малокультурні.
По-моєму привітатися першим ні про що не говорить. Яка різниця хто з ким перший привітався. Це ж елементарна ввічливість і правила етикету як би.
Ніхто не змушує вітатися з усіма підряд.
Я завжди вітаюся перша, і часом по кілька разів за день з одним і тим же людиною.
Добавить комментарий