Кричати на дитину не слід бо від цього нічого не зміниться, це не означає, що дитина почує і зрозуміє вас. Потрібно просто спокійно все пояснити. По друге це відбивається на ще не стійкої психіці дитини. Найчастіше він просто не розуміє чому ви на нього кричите. І останнє, ми вчимо дітей не словами, а своїм власним прикладом. Саме вчинки батьків діти беруть за основу своєї поведінки.
Діти на яких часто кричать невпевнені в собі, вони нервують з приводу і якщо щось не так зробили переживают що зараз буде від мами і тата і всіляко приховувати проступки, а в родині все на довірі і розумінні має бути. Чим старше діти будуть ставати - вони будуть скрізь час проводити лиш би не вдома, тому що там їх дорікають кричать.
Діти розуміють і звичайний тон, просто ми не можемо іноді себе стримати, кому приємно коли на нього кричать, я думаю немає таких.
Добавить комментарий