Доброї ночі! Швидше за все, це не простий і не однозначний питання, так як на цей рахунок є скільки людей, стільки й думок. Я можу сказати, що я в свої десять уже багато міг зробити матері в допомогу в квартирі і бабусі в допомогу на городі. Я вже міг будинку помити посуд, пропилососити, пил протіреть і так далі. На городі теж по дрібницях міг допомагати, навіть город капати я вже в цьому віці, здається, починав. І, можу сказати, що таке виховання мені дуже в нагоді, тому що я і зараз все роблю сам. Можу і приготувати смачно. Перу, тільки сам гладжу свій одяг і так далі. Та й, чесно сказати, виховання то воно, звичайно, було, так як мама мене постійно до цього привчала. Іноді навіть з-під палиці, але я і сам завжди прагнув у всьому допомагати.
Мій приклад навряд чи гідний наслідування, але тим не менше. В 3 роки, батько мій навчив читати. Правда рахунок не давався, навчив рахунку дідусь, коли мені стукнуло 4. Потім навчили колоти дрова. Доглядати за будь-якої домашньою живністю, допомагати дорослим. Фотографувати теж. Ще мене змусили вивчити англійську. До другого класу, читати писати і побіжно розмовляти. Ненавиджу це мова досі. І вважаю, що головне чому мене навчив батько - ні коли, ні за яких обставин, не бити дівчаток. Навіть якщо заслужено.
Добавить комментарий