Переживали ми обидва. Син дуже боявся, що буде боляче. До кабінету мене не пустили. Лікар не стала його заспокоювати, навпаки, говорила жорстко, але вірно. Через півгодини вийшов, не плаче. Виявилося, боляче не було. Тепер ходимо, не боїмося. Так що перший досвід дуже важливий. І краще перший раз йти в цілях профілактики або з маленькою проблемкою, щоб не налякати стоматологом на все життя (я в дитинстві навіть повз зубної лікарні боялася проходити).
Ой, у нас добре. Я все синові розповіла, що і як. Що зубки потрібно вчасно лікувати, щоб не хворіли. І тепер син із задоволенням ходить до стоматолога. Зараз в школі, коли проходить профілактичний огляд, у нього всі зуби в порядку. Його доктор за це похвалив. Я його вожу до стоматолога раз на рік на огляд по мимо шкільного.
Навіть не знаю кому з нас двох було страшніше. Я боялася, що всі мої вмовляння не допоможуть йому подолати свій страх. Що відчував він, навіть не можу уявити. Нам пощастило, доктором виявилася старенька бабуся (нагадала мені бабусю з доброї казки), вона жартувала, говорила спокійним тоном. Коли син встав з крісла, він запитав:"Що, це все?". Тепер ходимо до стоматолога без страху, а син переживає, щоб ця лікар не пішла на пенсію.
У нас перший візит був дуже рано, коли молочний зуб ще не випав, а новий зуб вже виліз, довелося виривати, а потім брекети ставити, доньці було прикольно, та й лікар хороший був і страху вона не зазнала і тепер не боїться стоматологів.
Добавить комментарий