Позбавляти дитину спілкування з однолітками, тримати і вдень і вночі в чотирьох стінах-це втомлює як для батьків, так і для дитини. Вимушений захід навчання вдома дозволяє хворим і видужують дітям підтримувати допустимий в їхньому фінансовому стані рівень навченості. На домашньому навчанні учень може освоїти прості знання. Елемент змагальності в школі сприяє швидкій адаптації до життя поза домом. Навіть маючи можливість навчати дитину вдома, схвалюю і вважаю за краще традиційну шкільну форму отримання знань.
Повністю домашнє навчання-навряд чи. Нехай навіть в школі шумно, програма не зовсім мене влаштовує, не все треба, не всі дитині подобається-але нехай вчиться як вчать. Треба все пройти, раптом я вдома чогось недозамечу, раптом йому та ж хімія або креслення сподобаються і підуть, а вдома ми цей момент упустимо. А ось додаткові заняття з репетиторами по окремим предметам- це дуже б знадобилося і хотілося. Це ми і так забезпечуємо. У нього непогано йде література, моторошно кульгає Російська-додатково займається, подобаються і добре запам'ятовуються іноземні язикі- додатково англійська і сам вчить японський. У двоюрідного брата в школі друга мова кітайскій- ще й туди поткнутися встигає, і нічого не плутає. Математику засвоює на належному рівні, глибше не виходить у нього-та й вистачить поки. І це тільки третій клас. Старшу школу чекаю із здриганням.
Ні, соціум теж потрібен.
Забувають чомусь, що крім предметів, що вивчаються в школі, дуже важливий вплив на дитину - спілкування з однолітками, навчання спілкуванню, дружба і т. П.
Якщо це якось можливо компенсувати, то ще можна подумати.
Добавить комментарий